ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2016 року Справа № 911/4647/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Малетича М.М., Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Інфоазот" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року у справі № 911/4647/15 за заявою сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Лебедин" про видачу наказу на рішення третейського суду у складі третейського судді Гаврилюка Сергія Васильовича від 19-26.12.2014 року у справі № 19-26/12-14 за позовом сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Лебедин" до дочірнього підприємства "Інфоазот" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням третейського суду у складі третейського судді Гаврилюка Сергія Васильовича від 19-26.12.2014 року у справі № 19-26/12-14 позовні вимоги сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Лебедин" до дочірнього підприємства "Інфоазот" про стягнення заборгованості в сумі 154 273 грн. та неустойки в сумі 308 546 грн. задоволено.
У жовтні 2015 позивач звернувся до господарського суду Київської області з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у складі третейського судді Гаврилюка Сергія Васильовича від 19-26.12.2014 року у справі № 19-26/12-14 з огляду на те, що вказане рішення не виконано в добровільному порядку станом на момент звернення до господарського суду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2015 року (суддя Чонгова С.І.) заяву СГОК "Лебедин" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду у складі третейського судді Гаврилюка Сергія Васильовича від 19-26.12.2014 року у справі № 19-26/12-14 задоволено, постановлено видати наказ про стягнення з ДП "Інфоазот" на користь СГОК "Лебедин" заборгованості в сумі 154 273 грн. та неустойки в сумі 308 546 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року (судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В., Кропивна Л.В.) зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду відмовити.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, що 27.03.2014 року між ТОВ "Агро Еко Сервіс" (виконавець) та СГОК "Лебедин" (замовник) було укладено договір надання послуг № П 31-03/2014, відповідно до умов якого виконавець на замовлення замовника зобов'язується надати послуги із закупівлі, доставки та внесення/оброблення полів аміаком безводним, на орендованих і оброблюваних замовником сільськогосподарських землях, а замовник зобов'язувався прийняти роботи та оплатити їх вартість.
У відповідності з п. 9.1 договору всі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути з договору або у зв'язку з його виконанням, по можливості вирішуватимуться шляхом переговорів.
Згідно з п. 9.2 договору суперечка, неврегульована сторонами, підлягає передачі на розгляд і вирішення до господарського суду відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до додаткових умов договору сторони домовились, що у випадку несвоєчасного повного чи часткового невиконання виконавцем своїх зобов'язань по внесенню аміаку безводного, замовник отримує право на притримання лізингової автотракторної техніки та агрегатів виконавця, а також нараховує йому неустойку згідно з п. 7.4 за кожен день затримки до фактичного виконання робіт (надання послуг).
Усі спори стосовно виконання умов договору, його розірвання та повернення коштів, стягнення збитків чи неустойки, вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди Третейським судом у складі спеціаліста з вищою юридичною освітою ОСОБА_5, рішення якого сторони визнають кінцевим та обов'язковим до виконання.
Відповідно до додаткової угоди до договору про надання послуг від 27.03.2014 року № П 30-03-/2014 ТОВ "Агро Еко Сервіс" та СГОК "Лебедин" узгодили, що усі спори стосовно виконання умов договору, його розірвання та повернення коштів, стягнення збитків чи неустойки, вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди Третейським судом у складі спеціаліста з вищою юридичною освітою ОСОБА_5, рішення якого сторони визнаються кінцевим та обов'язковим до виконання.
Згідно з виписками з рахунку СГОК "Лебедин" перерахувало ТОВ "Агро Еко Сервіс" 154 273,20 грн. плати за аміак та послуги з його внесення.
13.09.2014 року між ТОВ "Агро Еко Сервіс" (первісний боржник) та ДП "Інфоазот" (новий боржник) укладено договір про переведення боргу за договором від 27.03.2014 року № П 31-03/2014, відповідно до якого ДП "Інфоазот" змінило ТОВ "Агро Еко Сервіс" у зобов'язанні за основним договором.
Рішенням третейського суду у складі третейського судді Гаврилюка Сергія Васильовича від 19-26.12.2014 року справі № 19-26/12-14 вирішено стягнути з ДП "Інфоазот" на користь СГОК "Лебедин" 154 273 грн. основного боргу та 308 546 грн. неустойки у зв'язку з невиконанням новим боржником зобов'язань за договором від 27.03.2014 року № П 31-03/2014.
Предметом даного судового розгляду є питання наявності чи відсутності підстав для видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
Висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, про задоволення заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду мотивовано відсутністю передбачених законом підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.
Питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду врегульовані розділом ХІV-І Господарського процесуального кодексу України та розділом VІІ Закону України "Про третейські суди"; строки подання заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, форма та зміст такої заяви встановлені статтями 1227, 1228 ГПК України, статтею 56 Закону України "Про третейські суди".
За змістом ч. 3 ст. 1229 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 12210 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", яка кореспондується з положеннями ст. 12210 ГПК України, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;
Сервіси для юристів