Постанова ВГСУ від 25.05.2016 року у справі №910/26130/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року Справа № 910/26130/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача), Грека Б.М., Ємельянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року у справі № 910/26130/15 за позовом Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго" до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про зобов'язання списати 16 500 грн. пені, 5 549,16 грн. 3% річних та 0,04 грн. інфляційних сум, які підлягають стягненню на підставі рішення господарського суду Львівської області від 23.06.2015 року у справі № 914/1308/15. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що спірні суми підлягають списанню на підставі ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року (суддя Мудрий С.М.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року (судді: Дикунська С.Я., Алданова С.О., Мартюк А.І.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що рішенням господарського суду Львівської області від 23.06.2015 року у справі № 914/1308/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року, позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ЛКП "Залізничнетеплоенерго" про стягнення неустойки, інфляційних сум та 3% річних в загальній сумі 33 295,01 грн. задоволено частково та стягнуто з ЛКП "Залізничнетеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 16 500 грн. пені, 0,04 грн. інфляційних втрат, 5 549,16 грн. 3% річних та 1 827 грн. судового збору, а в решті позову відмовлено.

Зазначеним рішенням господарського суду у справі № 914/1308/15 встановлено, що 12.02.2013 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ЛКП "Залізничнетеплоенерго" (покупець) укладено договір № 13/3371-БО-21 про закупівлю природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити покупцю імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі згідно п.1.2 договору.

Термін поставки газу договором визначено з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року. За умовами п. 10.1 договору строк його дії встановлено до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання, одночасно встановлено, що договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися між сторонами з 01.01.2013 року.

Розрахунок за отриманий газ покупець здійснив повністю, але з порушенням строків, визначених договором, відтак, за порушення строків здійснення оплати було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Позивач є теплопостачальним підприємством, що підтверджується доданими копіями ліцензії серії АВ № 597442 та серії АВ № 597443.

Листами від 06.07.2015 року № 16/1692 та від 13.07.2015 року № 02/1750 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про відсутність заборгованості за спожитий до 01 січня 2014 року природний газ без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, які підлягають стягненню за рішенням суду, з проханням надати акти звіряння розрахунків за період 2012-2014 роки та списати в порядку ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" нараховані за прострочення оплати поставленого за договором природного газу пеню, інфляційні втрати та 3% річних згідно з рішенням господарського суду Львівської області від 23.06.2015 року у справі № 914/1308/15.

Предметом даного судового розгляду є вимоги теплопостачального підприємства як покупця до продавця про списання неустойки, інфляційних сум та 3% річних на підставі ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Висновок судів обох інстанцій про відмову в позові про списання пені, 3% річних та інфляційних сум обгрунтовано тим, що заборгованість за спожитий до 01.01.2014 року за договором купівлі-продажу від 12.02.2013 року № 13-3371-БО-21 природний газ позивачем погашена ще до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а тому положення ч. 13 ст. 18 "Про засади функціонування ринку природного газу" не розповсюджувалися на згадані правовідносини.

Законом України від 14.05.2015 року № 423-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", який набрав чинності 06.06.2015 року, було внесено зміни до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", зокрема, статтю 18 цього Закону доповнено частиною 13, згідно з якою заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості.

Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

У типовому договорі про реструктуризацію заборгованості визначаються, зокрема, порядок реструктуризації і погашення заборгованості, загальна сума реструктуризованої заборгованості, строк її погашення, розмір щомісячних платежів, права та обов'язки сторін.

Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України.

Виходячи із системного аналізу частини 13 статті 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" предметом його регулювання є заборгованість (а відтак, і штрафні санкції нараховані на неї), що залишилась не погашеною на день набрання чинності цим законом - 06.06.2015 року, за природний газ, спожитий в період з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року; та заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року, яка була сплачена у період з 06.06.2015 року до 06.09.2015 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на день порушення провадження у справі № 914/1308/15 - 23.04.2015 року, заборгованість позивача за спожитий протягом 2013 року газ за договором № 13/3371-БО-21 про закупівлю природного газу було оплачено повністю, тобто ще до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (до 06.06.2015 року), у зв'язку з чим відсутні правові підстави для списання, зокрема, спірної суми пені.

Таким чином, оскільки станом на 06.06.2015 року заборгованість за природний газ, спожитий до 01.01.2014 року за позивачем як теплопостачальним підприємством не обліковувалась, то наведене виключає застосування до спірних правовідносин ч. 13 ст. 18 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".