Постанова ВГСУ від 25.04.2017 року у справі №914/2530/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 914/2530/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі№914/2530/15 Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Юта"за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРО" за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПриватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад Ольги Петрівни прозвернення стягнення на предмет іпотеки за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Юта" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛІРО" провизнання недійсними договорів іпотекив судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Толкачов О.І., дов. б/н від 22.03.2017

- відповідача: Клименко І.В., дов. б/н від 11.04.2017

- третьої особи 1: не з'явилися

- третьої особи 2: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Юта", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад Ольга Петрівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІРО", про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, до Господарського суду Львівської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Юта" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІРО" про визнання недійсними договорів іпотеки у справі № 914/2530/15.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.09.2016 у справі № 914/2530/15 (суддя Петрашко М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 (у складі головуючого судді Юрченка Я.О., суддів Зварич О.В., Хабіб М.І.), у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні первісного позову, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 37 Закону України "Про іпотеку", зазначаючи, що такий спосіб захисту, як звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності не суперечить положенням законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 20.09.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі № 914/2530/15 в частині відмови в задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в судовому порядку не допускається, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.11.2011 між ПАТ "Астра Банк" (далі - кредитор) та ТОР "ЛІРО" (далі - позичальник) укладено кредитний договір №699000031818009, відповідно до п. 1.1 якого кредитор відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію та встановлює позичальнику кредитний ліміт в розмірі 1 100 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами та комісії в порядку, розмірі та в строк, що передбачені цим договором. Кожне надання суми кредиту в межах кредитної лінії супроводжується клопотанням про її надання в рамках цього договору.

Згідно з п. 1.5. кредитного договору, призначення кредиту: придбання непродовольчих товарів, побутової хімії та проведення іншої операційної діяльності.

Пунктом 1.6. кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку 17% річних. Договором № 3 від 27.03.2013 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №699000031818009 від 29.11.2011 сторони дійшли згоди, що починаючи з 27.03.2013 проценти за користування кредитом сплачуються позичальником із розрахунку 21% річних.

У пункті 1.8. кредитного договору зазначено, що у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, у день укладення цього договору укладаються наступні договори забезпечення: нежитлові приміщення-адміністративної триповерхової будівлі загальною площею 500,9 кв.м, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Молочна, буд.№15-а та належить ТОВ "Компанія-ЮТА" із заставною вартістю 2 500 000,00 грн.

Договором № 2 від 12.10.2012 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №699000031818009 від 29.11.2011 сторони дійшли згоди, що у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, позичальник у день укладення цього договору укладає: договір іпотеки складських приміщень літ. "Б-2", - двоповерхової будівлі та підвалу загальною площею: 2110,60 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Молочна, буд.№15-а та належить ТОВ "Компанія-ЮТА".

Сторонами було укладено ряд додаткових договорів, якими за взаємною згодою сторін частково змінювались умови кредитного договору. Зокрема, договором №5 від 15.11.2013 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №699000031818009 від 29.11.2011 сторони погодили, що починаючи з 15.11.2013 позичальнику встановлюється кредитний ліміт в розмірі 3 500 000, 00 грн. Вказаним договором про внесення змін до основного договору сторони також узгодили графік погашення кредиту.

Пунктом 6.1. кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами та/або комісіями позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п.7.2. кредитного договору в разі неможливості повернення заборгованості за цим договором та відсутності грошових коштів на рахунках позичальника, повернення заборгованості кредитору здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави в порядку, установленому діючим законодавством України та укладеними договорами забезпечення.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29.11.2011 та 12.10.2012 ПАТ "Астра Банк" (далі - іпотекодержатель) та ТОВ "Компанія-Юта" (далі - іпотекодавець) укладено договори іпотеки.

Відповідно до 1.1. іпотечних договорів, ці договори забезпечує виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011 з будь-якими змінами та доповненнями до нього, що укладені та можуть бути укладені в подальшому.

Згідно з іпотечним договором від 29.11.2011 іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, а саме: адміністративний корпус літ."А-2", загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а.

За іпотечним договором від 12.10.2012 іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, а саме: складські приміщення літ."Б-2", загальною площею 2 110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а.

Відповідно до п.2.12. договорів іпотеки, іпотекодержатель набуває право стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки у випадках, встановлених Законом України "Про іпотеку" та/або неналежного виконання позичальником кредитного договору, якщо кредит не буде погашений у термін, визначений кредитним договором, не сплачені в термін проценти та комісії (або її частина), штрафні санкції і витрати, пов'язані з його виконанням.

Згідно з пунктами 2.15. договорів іпотеки, у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору, іпотекодержатель має право перевести на себе право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання за кредитним договором або від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому розділом V Закону України "Про іпотеку". У такому випадку, у разі відсутності домовленості між іпотекодержателем та іпотекодавцем щодо вартості предмета іпотеки, його оцінка визначається на дату укладення договору купівлі-продажу оцінщиком, якого самостійно обирає іпотекодержатель, при цьому витрати по здійсненню оцінки покладаються на іпотекодавця або задовольняються за рахунок предмета іпотеки. Якщо сума одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна іпотекодавця (та/або позичальника).