ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2015 року Справа № 908/4129/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивача, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акіонерного товариства "Запоріжтрансформатор"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 р.у справі №908/4129/14 господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод металевих рукавів"до проПублічного акіонерного товариства "Запоріжтрансформатор" стягнення 103 330, 39 грн.
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод металічних рукавів" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акіонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення заборгованості за договором поставки № К003904 від 12.03.2013 р. в сумі 103 330,39 грн., в тому числі основного боргу у розмірі 76 356,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 11 651,93 грн., пені у розмірі 13 973,15 грн. та 3 % річних у розмірі 1 349,31 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод металевих рукавів" посилається на приписи ст.ст. 549, 625, 712 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору, відповідно до якого Публічному акіонерному товариству "Запоріжтрансформатор" було поставлено товар (підтверджується накладними №РН-0000035 від 12.02.2014 р. та № РН-0000036 від 12.02.2014 р.), однак, зобов'язання з оплати вказано товару відповідачем не виконано.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.11.2014 р. у даній справі (суддя Кагітіна Л.П.) позов задоволено частково: стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод металевих рукавів" 76 356,00 грн. основного боргу, 9 298,70 грн. пені, 1 349,31 грн. -3% річних, 11 651,93 грн. - інфляційних втрат, 1 973, 12 грн. судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Фоміна В.О., судді Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) рішення господарського суду Запорізької області від 20.11.2014 р. в частині стягнення пені та судового збору змінено: замість "9 298, 31 грн." та "1 973, 12 грн." читати "7 754,84 грн." та "1 921, 94 грн.", в іншій частині рішення залишено без змін.
Публічне акіонерне товариство "Запоріжтрансформатор", не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 р. змінити, шляхом зменшення розміру пені до суми, що не перевищує 3 000, 00 грн., посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків апеляційного суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.03.2015 р. касаційну скаргу Публічного акіонерного товариства "Запоріжтрансформатор" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.03.2015 р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2013 р. між ТОВ "Запорізький завод металевих рукавів" (постачальник) та ПАТ "Запоріжтрансформатор" (покупець) укладено договір поставки №003904, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1 договору).
Відповідно до п.п. 2.1 - 2.2. договору поставці за договором підлягає наступний товар: металеві рукава, компенсатори. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, по видам, типам, розмірам визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною діючого договору.
Згідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється в наступний строк: 20 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації до діючого договору, якщо інше не передбачено в специфікаціях до договору.
Пунктом 3.2 договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ - склад покупця (м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3) згідно Інкотермс в редакції 2000 р., якщо інше не передбачено в специфікаціях до діючого договору.
Відповідно до п. 3.4. договору приймання товару по кількості та якості здійснюється на підставі транспортних та супровідних документів, наданих постачальником.
Згідно до 5.4. договору, покупець сплачує товар в наступному порядку: 100% від вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця, якщо інше не передбачено в специфікаціях до договору.
Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р., в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором до спливу строку дії гарантії (п. 7.1 договору).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору поставки №К003904 від 12.03.2013 р., відповідо до специфікації №1 від 12.03.2013 р., яка є невід'ємною частиною договору, 12.02.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод металевих рукавів" за видатковими накладними №РН-0000035 та №РН-0000036 було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 76 356,00 грн.
Підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод металевих рукавів" до суду з позовом у даній справі стало не невиконання Публічним акціонерним товариством "Запоріжтрансформатор" своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару за договором поставки, внаслідок чого утворилась заборгованості у розмірі 103 330,39 грн., з яких: 76 356,00 грн. основного боргу, 11 651,93 грн. - інфляційних втрат, 13 973,15 грн. - пені, 1 349,31 грн. - 3 % річних за прострочення платежу.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до ст. 712 Цивільного кодексу України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки, правомірною вимогою є стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" основного боргу у розмірі 76 356, 00 грн., 11 651, 93 грн.-інфляційних втрат та 1 349,31 грн.-3 % річних.
Стосовно нарахування пені, суд апеляційної інстанції не погоджуючись з висновком суду першої інстанції вказав наступне.
Сервіси для юристів