Постанова ВГСУ від 25.03.2014 року у справі №911/4357/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 911/4357/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДемидової А.М. Воліка І.М. Кролевець О.А. (доповідач у справі)розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКТРАНСГАЗ"на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 р. у справі № 911/4357/13 господарського суду Київської областіза позовомНауково-виробничої фірми "Промкомплект" у формі Товариства з обмеженою відповідальністюдоПублічного акціонерного товариства "УКТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" Публічного акціонерного товариства "УКТРАНСГАЗ"простягнення 78 249,27 грн.за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Шикеринець Р.І.

в с т а н о в и в :

Науково-виробнича фірма "Промкомплект" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - "НВФ "Промкомплект") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "УКТРАНСГАЗ" (надалі - "ПАТ "УКТРАНСГАЗ") в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" ПАТ "УКТРАНСГАЗ" про стягнення 78 249,27 грн., що складаються з 70 153,72 грн. основного боргу, 6 746,29 грн. пені, 1 349,26 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого за укладеним між сторонами договором товару, що зумовлює застосування до спірних правовідносин норм статей 530, 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2013 р. (суддя Ярема В.А.) позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" на користь НВФ "Промкомплект" 70 153,72 грн. заборгованості, 6 261,94 грн. пені, 1 349,26 грн. 3% річних та 1 709,85 грн. судового збору; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване виникненням між сторонами правовідносин поставки, доведеністю як факту передачі товару позивачем відповідачу, так і порушення відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару, що суперечить умовам укладеного між сторонами договору та нормам статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України. Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволено частково з огляду на порушення позивачем порядку її обчислення, при цьому судом здійснено перерахунок пені в межах заявленого позивачем періоду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 р. (судді Чорногуз М.Г., Агрикова О.В., Суховий В.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "УКТРАНСГАЗ" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити; в іншій частині рішення просить залишити без змін. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням процесуального права.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.01.2013 р. між ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Управління "Укргазтехзв'язок" (покупець) та НВФ "Промкомплект" (постачальник) було укладено договір поставки № 1 ЗП (надалі - "Договір"), за умовами якого постачальник поставляє, а покупець купує на умовах цього договору апаратуру електричну низьковольтну партіями, в кількості та номенклатурі відповідно до специфікації.

Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами і діє протягом одного року з моменту підписання, а в частині зобов'язань та розрахунків - до повного виконання (п. 9.1 Договору).

При укладенні Договору сторони дійшли згоди (п. 2.3 Договору), що покупець оплачує поставлену постачальником партію товару згідно рахунків-фактур протягом 60 днів з дня поставки продукції на склад замовника, що підтверджується накладною, згідно виставленого постачальником рахунка-фактури.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Нормами ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець, згідно з ч. 2 ст. 692 ЦК України, зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання своїх зобов'язань за Договором позивач за видатковою накладною № 13 від 24.01.2013 р., підписаною повноважними представниками сторін, передав відповідачу апаратуру електричну низьковольтну на загальну суму 90 153,72 грн.

Також судами встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару за Договором, наявність заборгованості перед позивачем в сумі 70 153,72 грн., яку правомірно задоволено до стягнення.

Статтями 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 ГК України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.