ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2014 року Справа № 911/3396/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Алєєвої І.В.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2013 року
у справі № 9113396/13
господарського суду Київської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ"
до товариства з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут"
про стягнення 505120,00 грн.
за участю представників
позивача - Ковальчук Ю.П.
відповідача - Бонтлаб В.В.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" про стягнення 505 120,00 грн. неустойки, обґрунтовуючи вимоги неналежним виконанням останнім зобов'язань з поставки обумовленої договором поставки № 34-ПАЗ від 09 липня 2012 року кількості товару.
Рішенням господарського суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року (суддя Горбасенко П.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2013 року (судді Мальченко А.О., Жук Г.А., Остапенко О.М.) у справі №911/3396/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Продагрозбут" на користь ТОВ "Фруктовий світ" 505120,00 грн. неустойки.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2013 року скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Фруктовий світ", покупець та товариством з обмеженою відповідальністю „Продагрозбут", постачальник було укладено договір поставки № 34-ПАЗ, за умовами якого постачальник зобов'язався в терміни та в порядку, визначені договором передати у власність покупця насіння білої гірчиці (вологість не більше 9%, олійна домішка не більше 7%, сміття не більше 2%), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити за нього визначену грошову суму - ціну товару, зазначену у накладних до даного договору (п.1.1 договору).
За умовами п.п. 2.3, 2.4 договору датою здійснення поставки товару (партії товару) вважається дата підписання накладної покупцем; перехід права власності на товар від постачальника до покупця здійснюється в момент передачі постачальником товару покупцю та підписання покупцем накладної.
Оплата товару згідно п. 4.3 договору проводиться наступним чином:
- 50% ціни товару, зазначеної у кожній накладній, згідно якої покупцем отримано товар, не пізніше 31 грудня 2012 року;
- решту 50% ціни товару, вказаної у кожній накладній, згідно якої покупцем отримано товар, не пізніше 31 січня 2013 року.
Сервіси для юристів