Постанова ВГСУ від 25.02.2015 року у справі №926/822/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року Справа № 926/822/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. Жукової Л.В.розглянувши касаційу скаргу Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону на рішення та постановугосподарського суду Чернівецької області від 11.09.2014 Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014у справі№ 926/822/14за позовомЧернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони Українидо1. Концерну "Військторгсервіс" 2. Приватного унітарного підприємства "І.В.Ексім"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Фонд державного майна України 2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій областітреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 3. Рівненська Міжрегіональна універсальна товарно-майнова біржа "Прайс" 4. Нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко А.В.провизнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майназа участю представників сторін:

від прокуратури: Кривоклуб Т.В. - посв.;

від позивача: Загуменко В.В. - за довіреністю;

від відповідача-1: Фещенко І.В. - за довіреністю;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи-1: Степаненко В.В. - за довіреністю;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

від третьої особи-4: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Чернівецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовом до Концерну "Військторгсервіс" та Приватного унітарного підприємства "І.В.Ексім" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.09.2014, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі №926/822/14 в позові прокурора відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 та рішення господарського суду Чернівецької області від 11.09.2014 скасувати, справу направити до господарського суду Чернівецької області на новий розгляд.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.09.2005 Рівненською міжрегіональною універсальною товарно-майновою біржею "Прайс" було проведено публічні торги з продажу нежитлових приміщень загальною площею 764,10 кв.м., що знаходяться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Залозецького, 93. За наслідками публічних торгів переможцем було визначено Приватне унітарне підприємство "І.В.Ексім" з ціновою пропозицією 350554,40 грн. Результати публічних торгів зафіксовані протоколом №240-н від 30.09.2005 р.

23.12.2005 р., за результатами проведеного аукціону, між державним підприємством Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" в особі представника Данко О.М. по нотаріально посвідченій довіреності та Приватним унітарним підприємством "І.В.Ексім" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень, які знаходяться у м. Чернівці по вул. Залозецького, 93. Договір посвідчено нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко А.В.

Згідно із п. 15. договору, право власності переходить до покупця з моменту державної реєстрації та повного розрахунку за цим договором.

Судами встановлено, що 31.06.2006 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" та Приватним унітарним підприємством "І.В. Ексім" підписаний акт прийому-передачі приміщення, який затверджений начальником ДП МО України "УТ ЗахОК" Г.М. Свідерським. Також, відповідно до вказаного акту підтверджується факт повної оплати відповідачем-2 за придбане майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор вказував на те, що оскаржуваний договір було укладено без дотримання встановленого законодавством порядку відчуження державного нерухомого майна, а саме за відсутності дозволу Міністерства оборони України та без відповідного погодження Фонду державного майна України, обов'язковість якого передбачено п. 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007 р. (надалі - "Порядок"). Також прокурор зазначав, що довіреність Міністра оборони України № 220/2071 від 04.10.2004 р., видана начальнику Головного управління торгівлі тилу Міністерства оборони України Пукіру П.Н., втратила свою чинність внаслідок припинення даної юридичної особи, а довіреність директора Концерну "Військторгсервіс", видана начальнику Філії Управління торгівлі Західного оперативного командування Свідерському Г.М., не уповноважує останнього самостійно здійснювати реалізацію майна.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний договір не суперечить законодавчим актам, оскільки відчуження нерухомого майна, яке належало до державної власності та перебувало у господарському відданні концерну "Військторгсервіс", за спірним договором здійснювалось за наявності дозволу Міністерства оборони України на його відчуження - листа-розпорядження начальника Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України Пукіра П.Н. №140/6/1626/19 від 15.12.2004 року, який діяв в межах наданих йому повноважень на підставі чинної на той час довіреності №220/2071 від 04.10.2004 року, виданої Міністром оборони України. Крім того, суди вказали на те, що зазначений дозвіл на відчуження спірних приміщень був виданий до прийняття КМУ Порядку відчуження об'єктів державної власності, а відтак, відповідав вимогам діючого на той час законодавства, а також зазначений дозвіл був виданий коли рішення про видачу дозволу приймалось без окремого погодження Фонду державного майна України.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, виходячи з наступного.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 04.10.2004 р. Міністром оборони України видано довіреність за № 220/2071 начальнику Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України Пукіру П.Н., в тому числі на надання від імені Міністерства оборони України висновків (дозволу) на укладення договорів, в тому числі з питань розпорядження майном, що закріплене на праві господарського відання.

Такою згодою/дозволом є також лист-розпорядження начальника Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України Пукіра П.Н. № 140/6/1626/19 від 15.12.2004 р., який діяв на підставі вищевказаної довіреності Міністерства оборони України № 220/2071 від 04.10.2004 р., наданий Державному підприємству Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" на відчуження нерухомого майна, закріпленого за вказаним державним підприємством, а саме: нежитлових приміщень площами 1 193,8 кв.м., 1 096,8 кв.м., 17,1 кв.м., 1 200,9 кв.м., що розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Моринецька, 14-а.

Проте, після видачі зазначеного дозволу Міністр оборони України окремим дорученням від 12.02.2005 р. скасував довіреність від 04.10.2004 р. Листом №140/ЮР/154 від 17.02.2005 р. начальник Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України повернув перший примірник довіреності від 04.10.2004 р.

Як про це вже зазначалося, на думку апеляційного суду факт надання дозволу МОУ на відчуження майна, що знаходилось у нього в управлінні, підтверджується поданими за справою доказами, а саме листом-розпорядженням начальника головного управління торгівлі тилу МОУ Пукіра П.Н., який, в свою чергу, діяв на підставі Довіреності, що його уповноважувала на представництво майнових та інших немайнових інтересів МОУ, зокрема з правом надання від імені цього міністерства підприємствам (установам) військової торгівлі висновків (дозволів) на укладення договорів з питань розпорядження майном, що закріплене за ними на праві господарського відання.