Постанова ВГСУ від 24.12.2014 року у справі №911/3125/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 911/3125/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 у справі № 911/3125/13 Господарського суду Київської області за позовомПрокурора Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави в особі: 1.Міністерства аграрної політики та продовольства України, 2.Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" до 1. Київської обласної державної адміністрації, 2. Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвест"про про скасування розпоряджень, визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивача-1не з'явився- - позивача-2Лімонтова В.С.- - відповідача-1Хільчук О.О.- - відповідача-2не з'явився- - відповідача-3Руденко С.В.- - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року Прокурор Києво-Святошинського району Київської області в інтересах держави звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Київської обласної державної адміністрації, Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвест", в якій просив суд: 1. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 03.12.2004 № 877 "Про надання в оренду земельних ділянок". 2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 16.12.2004 № 546 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Євроінвест" для будівництва торгівельно-складського комплексу". 3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 30.11.2005 між Київською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінвест". 4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" повернути земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:0034, площею 6,0 га, що знаходиться на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області за межами населеного пункту до земель державної власності та повернути у постійне користування Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" 5. Судові витрати покласти на відповідачів (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята і розглянута судом, т. 4., а.с.146-148).

Дана справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім Рішенням Господарського суду Київської області від 05.08.2014 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 (головуючий Майданевич А.Г., судді: Лобань О.І., Федорчук Р.В.) у даній справі в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" підтримує касаційну скаргу і просить суд її задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу Київська обласна державна адміністрація заперечує проти доводів прокурора і просить суд залишити оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" заперечує проти доводів прокурора і просить суд залишити оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Міністерство аграрної політики та продовольства України та Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 877 від 03.12.2004 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" для будівництва торговельно-складського комплексу в межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розроблений Державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" за договором від 28.07.2004 № 875, вилучено з постійного користування Державного підприємтсва "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та надано в оренду на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" земельну ділянку площею 6,0 га (рілля - 5,37 га, сіножаті - 0,63 га) на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради, Києво-Святошинського району для будівництва торговельно-складського комплексу, земельну ділянку віднесено до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, установлено річну орендну плату - 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, доручено Києво-Святошинській райдержадміністрації укласти та підписати від імені обласної державної адміністрації договір оренди вказаної земельної ділянки із ТОВ "Євроінвест" після затвердження в установленому порядку її нормативної грошової оцінки та за умови попереднього відшкодування ним втрат сільськогосподарського виробництва у встановленому порядку, передбачивши обмеження щодо використання земельної ділянки, визначені чинним законодавством та матеріалами погодження проекту відведення (т.1, а.с. 22-23).

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 16.12.2004 № 546 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Євроінвест" для будівництва торгівельно-складського комплексу" доручено заступнику голови райдержадміністрації Косенку Г.М. укласти та підписати від імені облдержадміністрації договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ "Євроінвест" та оформити інші необхідні для вчинення цієї угоди документи (т. 1, а.с. 65).

На підставі зазначеного розпорядження № 877, 30.11.2005 між Київською обласною державною адміністрацією (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав в оренду, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку під будівництво торгівельно-складського комплексу загальною площею 6,0 га (рілля - 5,37 га, сіножаті - 0,63 га), кадастровий номер 3222488200:04:001:0034, розташовану на території Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту (т.1., а.с.24-27).

В позові прокурор послався на те, що на підставі вказаних розпоряджень та договору земельна ділянка була передана в оренду без відшкодування збитків за рахунок земель дослідних полів, які можуть вилучатись за постановою Кабінету Міністрів України, та вилучена для цілей не передбачених частиною 2 статті 150 Земельного кодексу України. Проект відведення земельної ділянки, за посиланням прокурора, не містить оформленого рішення органу виконавчої влади про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки та передбаченого статтею 123 Земельного кодексу України клопотання з відповідними додатками. Зазначені обставини, на думку прокурора, є підставою для визнання незаконними та скасування вказаних розпоряджень та визнання відповідного договору недійсним.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, земельна ділянка площею 6,0 га (кадастровий номер 3222488200:04:001:0034) відносно якої виник спір, є державною власністю і до прийняття оскаржуваних розпоряджень перебувала у постійному користуванні Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща Водиця".

Частиною п'ятою статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень) встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини першої, другої статті 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Статтею 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною шостою статті 149 цього ж кодексу передбачено, що обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Частиною третьою статті 124, частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до частини п'ятої, дев'ятої статті 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень) районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.