ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2016 року Справа № 911/304/16
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :
головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівСибіги О.М., Бакуліної С.В.,розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода"напостанову від 12.07.2016 Київського апеляційного господарського судуу справі№911/304/16 господарського суду Київської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "2ПАК"доПриватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода"простягнення 227 295,93 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явились,
Від відповідача - Сапронов О.В. - дов. від 08.08.16,
ВСТАНОВИЛА:
Товариств з обмеженою відповідальністю "2ПАК" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода" про стягнення 227295,83 грн. за поставку товару відповідно до договору поставки № 5 від 05.02.2013 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 07.04.2016 року у справі № 911/304/16 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" на користь ТОВ " 2ПАК" 179 695,51 грн. основного боргу, 39 155,02 грн. пені, 2 483,55 грн. 3% річних, 5 961,75 грн. інфляційних та 3 409,44 грн. витрат по сплаті судового збору. Рішення суду мотивовано посланням на ст. 670 Цивільного кодексу України, якою передбачено в разі отримання меншої кількості товару право покупця вимагати передання недостаючого товару, або відмовитись від поставки. Відповідна норма не містить положення, яке звільняє замовника від оплати отриманого товару.
Постановою від 12.07.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого: Дикунської С.Я., Алданової С.О., Коршун Н.М. рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.
Приватне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "Лагода" у касаційній скарзі просить рішення та постанову судові попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 509, 638, 641, 642, 663, 669, 673 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПрАТ "КФ "Лагода" як замовником та ТОВ " 2ПАК" як постачальником укладено договір, за умовами позивач взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність позивача стреч-плівку та стрічку липку-пакувальну, а відповідач - прийняти та оплатити його.
Кількість та асортимент товару згідно п. 2.1 Договору зазначається у письмових заявках.
Пунктами 2.2, 2.3 договору сторони погодили, що якість товару повинна відповідати діючим ДСТУ і підтверджуватися сертифікатом відповідності, виданим регіональним Центром Стандартизації метрології і сертифікації. Цей сертифікат постачальник зобов'язався надавати з кожною партією. Претензії покупця щодо якості товару приймаються постачальником протягом терміну придатності товару, але в будь-якому випадку в термін не менше, ніж 60 календарних днів з моменту постачання товару.
Відповідно до п. 3.2 Договору поставка кожної окремої партії товару проводиться протягом 3-х днів з моменту отримання постачальником письмової (факсової) заявки замовника.
Згідно з п. 3.3 договору поставка товару здійснюється за рахунок постачальника на склад замовника за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Фрунзе, 99.
Пунктами 3.5, 3.6 договору передбачено, що приймання товару за кількістю здійснюється на складі замовника відповідно до видаткових накладних, які підписуються представниками сторін. Приймання товару за якістю здійснюється на складі замовника відповідно до документів, які посвідчують якість товару.
У разі виявлення неякісного товару постачальник зобов'язаний замінити неякісний товар на товар відповідної якості у термін 5-ти календарних днів з моменту отримання відповідної факсової претензії замовника (п. 3.7 Договору).
Відповідно до п. 4.3 договору замовник здійснює оплату кожної окремої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту підписання видаткових накладних щодо поставки відповідної партії товару уповноваженими представниками обох сторін.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленого п. 4.3 договору, постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення грошового зобов'язання, від суми боргу за кожен день прострочення.
Договір вступає в силу з моменту його підписання (05.02.2013 року) і діє до 31.12.2013 (п. 8.1 договору).
Додатковою угодою від 30.12.2013 до договору сторони погодили подовження строку дії договору до 31.12.2015.
На виконання зазначеного вище договору позивачу поставив відповідачу товар на загальну суму 179695,51 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 03.06.2015 № 56 на суму 85 060,13 грн. та від 15.06.2015 № 60 на суму 9 635,38 грн., підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін.
Відповідач своєчасно та в повному обсязі поставлений товар не оплатив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за накладними № 56 від 03.06.2015 року та № 60 від 15.06.2015 року в сумі 179 695,51 грн.
В подальшому сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2015 року, в тому числі на спірну суму заборгованості, в редакції відповідача.
06.07.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 щодо необхідності здійснити оплату поставленого товару, залишення якої без задоволення, стало підставою для звернення ТОВ "2ПАК" з позовом у даній справі.
Сервіси для юристів