Постанова ВГСУ від 24.11.2015 року у справі №922/1714/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 922/1714/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А.- головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполлос"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 рокуу справі№ 922/1714/15господарського судуХарківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аполлос"про визнання правочину нікчемним за участю представників:

від позивача: Омельченко В.М., Онішкевич М.М.,від відповідача: Хімка М.І.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Аполлос" про визнання нікчемним договору відступлення права вимоги від 28.10.2014.

Позов мотивовано посиланням на п.п. 1,3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.05.2015 у справі №922/1714/15 (суддя Прохоров С.А.) у задоволенні позову відмовлено у зв`язку із недоведеністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 (судді: Істоміна О.А. - головуючий, Барбашова С.В., Білецька А.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано нікчемним договір відступлення права вимоги від 28.10.2014.

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Аполлос" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник стверджує, що на виконання укладеного договору про відступлення права вимоги ним було виконано зобов`язання, здійснено оплату.

Тлумачення п.3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у контексті відступлення права вимоги від 28.10.2014 свідчить, що для його застосування є необхідним доведення: факту відчуження майна та що таке відчуження відбулося за цінами, нижчими від звичайних.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 20.10.2015 у зв`язку із перебуванням судді Плюшка І.А. у відпустці у справі №922/1714/15 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Владимиренко С.В., Татьков В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.10.2015 касаційну скаргу у справі №922/1714/15 прийнято до провадження.

У відзиві на касаційну скаргу Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" стверджує, що оспорюваний правочин підлягає визнанню нікчемним в силу ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому просить постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 02.11.2015 у зв`язку із виходом із відпустки судді Плюшка І.А. у справі №922/1714/15 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Самусенко С.С. (доповідач), Татьков В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2015 розгляд касаційної скарги відкладено.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.10.2014 між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" як кредитором та ТОВ "Аполлос" як новим кредитором укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно умов вищевказаного договору кредитор передає, а новий кредитор приймає всі права вимоги щодо виконання грошового зобов`язання за вказаними в ньому кредитними договорами, що були укладені між ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" та ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство".

Разом з правом вимоги, що передається за цим договором, до нового кредитора у повному обсязі переходять всі права, що забезпечують виконання зобов`язання за кредитними договорами, зокрема: право вимоги за іпотечними договорами та договорами застави.

За п.2.1 договору відступлення права вимоги за кредитним договором здійснюється на платній основі. Вартість права вимоги на день укладення цього договору складає 4076000,00 грн.

З моменту відступлення права вимоги кредитор змінюється новим кредитором у грошовому зобов`язанні, що виникло на підставі кредитного договору.

На виконання умов укладеного між сторонами договору відступлення права вимоги банк 28.10.2014 передав новому кредитору за актом приймання-передачі документи на підтвердження дійсності та наявності права вимоги.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що договір відступлення права вимоги від 28.10.2014 є таким, що укладений з порушенням норм чинного законодавства України і повинен бути визнаний судом нікчемним на підставі п.п.1, 3 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".