Постанова ВГСУ від 24.11.2015 року у справі №908/1196/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Справа № 908/1196/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПлюшка І.А.,суддів :Самусенко С.С., Татькова В.І. (доповідача),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.08.2015 р.та на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 24.04.2015 р.у справі№ 908/1196/15-г господарського суду Запорізької областіза позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (надалі - ПАТ "КБ "Приватбанк")доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольська машинобудівна компанія" (надалі - ТОВ "Мелітопольська машинобудівна компанія")простягнення 127 357,75 грн.за участю представників: від позивача- не з'явилися від відповідача- не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року ПАТ "КБ "Приватбанк" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Мелітопольська машинобудівна компанія" про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 09.03.2011 р. в сумі 127 357,75 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 60 414,28 грн., заборгованість з процентів - 41 566,80 грн., пеня - 19 395,64 грн., заборгованість з комісії - 5 981,03 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.04.2015 р. (суддя Мойсеєнко Т.В.) позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Мелітопольська машинобудівна компанія" на користь ПАТ "КБ "Приватбанк" 60 414,28 грн. - заборгованість за кредитом, 39 230,77 грн. - проценти за користування кредитом, 5 437,30грн. - комісія за користування кредитом, 17 902,41 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.08.2015 р. (головуючий суддя Татенко В.М., судді: Ломовцева Н.В., Радіонова О.О.) рішення господарського суду Запорізької області від 24.04.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ПАТ "КБ "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати прийняті у даній справі рішення та постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в цій частині справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2015 р. (головуючий суддя Плюшко І.А., судді: Самусенко С.С., Татьков В.І. (доповідач) касаційну скаргу ПАТ "КБ "Приватбанк" прийнято до касаційного провадження, розгляд скарги призначено на 24.11.2015 р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 09.03.2011 р. сторони підписали Заяву про відкриття поточного рахунку ТОВ "Мелітопольська машинобудівна компанія" у ПАТ "КБ "Приватбанк", за змістом якої банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується, зокрема, здійснювати обслуговування кредитного ліміту клієнту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифів банку (надалі - Умови та Тарифи), розміщених в мережі Інтернет на сайті позивача, які разом з даною заявою складають договір банківського обслуговування.

Вказані умови та тарифи були затверджені наказом ПАТ "КБ "Приватбанк" № СП-2011-85 від 28.01.2011 р.

Згідно з п. 3.18.1.3. Умов та Тарифів (у редакції на момент укладення договору) кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, оплати відсотків та винагороди.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що у заяві на приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 09.03.2011 р. клієнт (відповідач) погодився, що відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження за банківським обслуговуванням з клієнтом через веб-сайт банку або інший Інтернет-SMS-ресурс, зазначений банком.

Так, пунктами 3.18.1., 3.18.1.1. Умов та Тарифів визначено, що вид кредиту - "кредитний ліміт на поточний рахунок" корпоративного клієнту. Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "кредит") надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту (далі - "ліміт").

Відповідно до п. 3.18.1.5. Умов та Тарифів кредитний ліміт в розумінні даного розділу Умов та правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.

Згідно з п. 3.18.1.17. Умов та Тарифів при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, утримувачами яких є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3 % від суми перерахувань.

Також, згідно з п. 3.18.4.4. Умов та Тарифів клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній місяць, в прядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.