Постанова ВГСУ від 24.10.2016 року у справі №19/103-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року Справа № 19/103-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Вовка І.В.,

Карабаня В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 р. (судді: Корсакова Г.В., Станік Р.В., Гаврилюк О.М.) у справі№19/103-12 господарського суду Київської області за позовомПідприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Українська міська рада Обухівського району Київської областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українка" простягнення 8 176 грн. 00 коп. та зобов'язання звільнити і повернути приміщення за участю представників: від позивачаШевель С.М., довіреність б/н від 22.03.2016 р. від відповідача не з'явилисьвід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Шевель С.М., довіреність б/н від 24.03.2016 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Підприємство по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Української міської ради Обухівського району Київської області та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українка" про стягнення 8 176 грн. 00 коп. та зобов'язання звільнити і повернути приміщення.

Позов вмотивований порушенням відповідачем зобов'язань з повної та своєчасної оплати орендної плати та платежів за комунальні послуги, а також неповерненням орендованого майна після припинення договору оренди.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.05.2013 р. у справі №19/103-12 вищевказаний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 326 грн. 61 коп. заборгованості за спожиті комунальні послуги. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Дане рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем не доведено факту перебування орендованого майна у власності територіальної громади Української міської ради Обухівського району Київської області, а отже і наявності у відповідної ради права передавати дане майно в оренду.

У зв'язку з цим, господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що у позивача відсутнє право передавати орендоване майно в суборенду та отримувати орендну плату за це, а також вимагати повернення йому орендованого майна після припинення договору оренди.

Одночасно, з огляду на доведеність факту споживання відповідачем певних комунальних послуг та враховуючи передбачений договором суборенди порядок їх оплати місцевим господарським судом частково задоволено позовні вимоги про стягнення з орендаря плати за комунальні послуги, з урахуванням заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суд від 06.07.2016 р. у справі №19/103-12 рішення господарського суду Київської області від 14.05.2013 р. скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- зобов'язано відповідача звільнити та повернути позивачу приміщення загальною площею 27,0 кв. м. в Будинку побуту по АДРЕСА_1;

- стягнуто з відповідача на користь позивача 3 459 грн. 64 коп. заборгованості з орендної плати та 2 942 грн. 94 коп. заборгованості за спожиті комунальні послуги.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Приймаючи вказану постанову апеляційний господарський суд виходив з того, що під час розгляду справи №911/2685/13 було встановлено факт наявності у територіальної громади в особі Української міської ради Обухівського району Київської області права власності на орендоване майно і в силу приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України даний факт має преюдиційне значення.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 р. та передати справу №19/103-12 на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Вказана касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, внаслідок невірного встановлення дійсних фактичних обставин справи.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2016 р. справу №19/103-12 передано колегії суддів Вищого господарського суду України у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_4 (доповідач у справі), судді: Ковтонюк Л.В., Корнілова Ж.О.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/4624 від 27.09.2016 р., у зв'язку із звільненням ОСОБА_4 з посади судді Вищого господарського суду України (постанова Верховної Ради України від 22.09.2016 р.), призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого у справі №19/103-12 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Вовк І.В., Карабань В.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.09.2016 р.).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Вовк І.В., Карабань В.Я., касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 24.10.2016 р.

До початку судового розгляду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість бути присутнім в судовому засіданні.

В судове засідання 24.10.2016 р. з'явились представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.