ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2014 року Справа № 927/1215/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С.,суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Кінотехпром", м. Чернігівна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 рокуу справі господарського суду Чернігівської областіза позовомУправління комунального майна Чернігівської обласної ради, м. ЧернігівдоПриватного акціонерного товариства "Кінотехпром", м. Чернігівпростягнення боргу та неустойки
за участю представників
позивача: Максак Т.Л.,
відповідача: Олексієнко О.П.
В С Т А Н О В И В:
Управління комунального майна Чернігівської обласної ради звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" (далі за текстом - ПрАТ "Кінотехпром") про стягнення з останнього до обласного бюджету 2 630, 53 грн. заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 18, а на користь відповідача: 1 127, 37 грн. заборгованості з орендної плати за Договором № 18; 7 515,80 грн. неустойки за час прострочення зобов'язання щодо повернення майна за Договором оренди № 18 та 20, 59 грн. 10 % річних за порушення грошового зобов'язання за Договором оренди № 18.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.10.2013 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року позовні вимоги задоволено: присуджено до стягнення з ПрАТ "Кінотехпром" в доход обласного бюджету 2 630, 53 грн. боргу по орендній платі, на користь Управління комунального майна Чернігівської обласної ради 1 127, 37 грн. боргу по орендній платі, 7 515, 80 грн. неустойки, 20, 59 грн. процентів річних та судовий збір.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими актами, ПрАТ "Кінотехпром" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 16.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року і передати справу на новий розгляд.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2014 року рішення господарського суду Чернігівської області від 16.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року у даній справі залишено без змін.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що у зв'язку з припиненням договору оренди майна в розумінні ст. 291 Господарського кодексу України - внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у відповідача виник обов'язок негайно повернути позивачу майно з оренди шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі; поряд з цим, наслідком порушення виконання цього обов'язку є застосування до відповідача самостійної майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення; при цьому основне зобов'язання відповідача - сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється, оскільки його припинення у розумінні ст. 795 Цивільного кодексу України пов'язано не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного акту про повернення орендарем предмета договору оренди.
Постановою Верховного Суду України від 02.09.2014 року постанову Вищого господарського суду України від 12.02.2014 року в частині стягнення неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, з ПрАТ "Кінотехпром" було скасовано і передано на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.09.2014 року було порушено касаційне провадження та призначено справу № 927/1215/13 до розгляду.
Розпорядженням від 23.09.2014 року № 03-05/1883 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Божок В.С., судді - Костенко Т.Ф., Сибіга О.М.
В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити частково, рішення господарського суду Чернігівської області від 16.10.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 року - скасувати і прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог, а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові акти господарських судів попередніх інстанцій - скасуванню в частині стягнення неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України з ПрАТ "Кінотехпром" з направленням справи в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.11.2006 року Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (орендодавець) та з ПрАТ "Кінотехпром" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 18 (далі за текстом - Договір № 18), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 66, загальною площею приміщень 730,4 кв.м., до складу яких входять двоповерхова будівля майстерні "Т-2" загальною площею 488,3 кв.м., приміщення механічної майстерні "А-2", розташоване в двоповерховій будівлі, загальною площею - 242, 1 кв.м.
Згідно Акту прийому-передачі орендодавець передав орендарю вказані об'єкти оренди в користування 01.11.2006 року.
В подальшому, шляхом укладання додаткових угод сторонами неодноразово вносились зміни до Договору в частині терміну його дії, розміру та порядку розрахунку орендної плати, зокрема, додатковою угодою № 4 від 30.10.2010 року сторони подовжили термін дії Договору оренди № 18 по 30.10.2012 року включно.
Відповідно до п. 3.1. Договору № 18 орендна плата є платежем у грошовій формі, який орендар вносить орендодавцю незалежно від наслідків діяльності орендаря та сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акта приймання-передачі в оренду та акта приймання-передачі майна з орендного користування.
Згідно з п. 9.4. Договору № 18 у разі несвоєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, орендар повинен сплатити орендодавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами.
Пунктами 2.3, 2.4 Договору № 18 передбачено, що у разі припинення цього Договору майно повертається орендарем орендодавцю, у порядку, встановленому при передачі майна орендарю; майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі; обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору.
Згідно з п. 5.1.9. Договору № 18 у разі припинення або розірвання Договору орендар зобов'язується негайно повернути орендодавцеві одержане від нього майно у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з усіма зробленими в ньому поліпшеннями та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (часткової або повної) орендованого майна з вини орендаря.
В п. 10.6 Договору № 18 сторони передбачили, що після закінчення строку дії Договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання-передачі. За час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного Договору до передачі приміщення за актом, орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщенням в розмірі орендної плати.
Відповідно до п. 10.9 Договору № 18 однією з підстав припинення чинності Договору є закінчення строку, на який його було укладено.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що після закінчення строку дії Договору оренди № 18 орендар не повернув орендоване майно, про що свідчить лист орендодавця від 05.11.2012 року № 03-841, в якому, зокрема викладено вимогу позивача про повернення орендованого майна у зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди № 18 за актом приймання-передачі від 31.10.2012 року.
Сервіси для юристів