ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2014 року Справа № 917/2395/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівДобролюбової Т.В., Гоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуСелянського фермерського господарства "Род"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.06.14у справі№ 917/2395/13 Господарського суду Полтавської області за позовомСелянського фермерського господарства "Род"доЛубенської районної державної адміністраціїтреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротандем- 2012"; 2. Держземагентство у Лубенському районі Полтавської областіпровизнання недійсним розпорядження
Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03-05/1110 від 23 липня 2014 року для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
за участю представників сторін від:
позивача: Мізецька О.О. (дов. від 09.04.14)
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.
ВСТАНОВИВ:
Селянське фермерське господарство "Род" звернулося з позовом до Лубенської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Лубенської райдержадміністрації № 670 від 11.12.12. В обґрунтування позову позивач зазначав про те, що спірним розпорядженням надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротандем-2012" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки загальною площею 148,76 га ріллі з числа не витребуваних паїв, які до цього перебували в оренді у позивача. З огляду на що, на думку позивача, спірним розпорядженням порушено його переважне право на поновлення договорів оренди земельних ділянок з числа не витребуваних паїв. Водночас позивач вказував і на те, що передача райдержадміністрацією спірних земельних ділянок відбулась з порушенням антиконкурентного законодавства. При цьому посилався на приписи статті 16 Цивільного кодексу України, статті 124 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.03.14, ухваленим суддею Солодюк О.В., у позові відмовлено. Вмотивовуючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з недоведеності матеріалами справи наявності у позивача переважного права на оренду спірних земельних ділянок, з огляду на недотримання позивачем вимог закону та умов договору щодо реалізації переважного права на поновлення дії договору оренди землі. Водночас посилання позивача на порушення відповідачем порядку надання земельних ділянок суд визнав безпідставним, з огляду на те, що законом не передбачено конкурентні способи надання в оренду невитребуваних земельних ділянок. При цьому суд керувався приписами статті 124 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Харківський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є., постановою від 05.06.14 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Селянське фермерське господарство "Род" звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неврахування судами того, що після закінчення строку дії договорів оренди позивач продовжує користуватися спірними земельними ділянками за відсутності заперечення відповідача. З огляду на що, на думку скаржника, за наявності спеціальної норми земельного законодавства позивачу мало бути поновлено користування спірними земельними ділянками, а не передано у користування іншій особі оспорюваним розпорядженням. Водночас скаржник зазначає про те, що приймаючи спірне розпорядження, відповідач діяв в порушення вимог антиконкурентного законодавства. При цьому посилається на порушення судами приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", статей 15, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
На адресу Вищого господарського суду України від Лубенської районної державної адміністрації надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що розпорядженням Лубенської районної державної адміністрації від 11.12.12 № 670 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки" надано дозвіл Товриству з обмеженою відповідальністю "Агротандем-2012" на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди терміном 5 років на земельні ділянки загальною площею 148,76 га ріллі (не витребувані паї) за межами населених пунктів на території Жданівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Встановлено орендну плату в розмірі 4,5 відсотки від нормативної грошової оцінки землі, що становить - 1 173,72 грн. за 1 га ріллі в рік. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Селянського фермерського господарства "Род" звернулося з позовом до Лубенської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Лубенської райдержадміністрації № 670 від 11.12.12. Підставою позову визначено порушення переважного права позивача на поновлення договорів оренди земельних ділянок, які перебували в оренді у позивача та були передані спірним розпорядженням іншій особі. Відповідно до приписів статті 13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. За приписами частин 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Частиною 5 вказаної норми передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено, що на підставі розпорядження Лубенської районної державної адміністрації від 07.02.11 № 31 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельної ділянки" позивачу були надані в оренду земельні ділянки загальною площею 139,63 га ріллі (не витребувані паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Жданівської сільської ради. Також установлено те, що термін дії договорів оренди земельних ділянок, укладених на виконання цього розпорядження, закінчився 31.10.12. Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Застосовуючи наведені вище положення законодавства, господарські суди попередніх інстанцій вірно взяли до уваги достовірно встановлені ними обставини справи щодо недотримання позивачем порядку реалізації переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому судами установлені факти порушення позивачем місячного терміну на звернення із листом-повідомленням про поновлення договору до спливу строку його дії та відсутності доданого проекту додаткової угоди. Є безпідставними і посилання скаржника на те, що він продовжує користуватись земельними ділянками, як на підставу для поновлення договорів оренди землі, оскільки згідно з приписами частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тобто, необхідною умовою вважати договір поновленим є виконання орендарем вимог щодо своєчасного звернення до орендодавця з листом-повідомленням та наданням проекту додаткової угоди. За таких установлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність порушень прав позивача оспорюваним розпорядженням Лубенської райдержадміністрації від 11.12.12 № 670, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову. Довід скаржника про порушення відповідачем вимог антиконкурентного законодавства при прийнятті оспорюваного розпорядження не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки він був предметом розгляду судом апеляційної інстанції та відхилений ним як необґрунтований; суди не встановили порушення розпорядженням законних прав позивача, що виключає підстави для задоволення позову у даній справі. Решта доводів касаційної скарги теж визнаються неспроможними, позаяк не спростовують встановленого судами, оскільки їм усім надавалася оцінка судом апеляційної інстанції та вони стосуються переоцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції. З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Род" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.06.14 у справі № 917/2395/13 Господарського суду Полтавської області залишити без змін.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Гоголь
В. Швець
Сервіси для юристів