Постанова ВГСУ від 24.07.2014 року у справі №914/1453/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року Справа № 914/1453/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Полянського А.Г., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Гаражного кооперативу №12 Франківського району м. Львова, м. Львівна постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р.у справігосподарського суду Львівської областіза позовомГаражного кооперативу №12 Франківського району м. Львова, м. Львівдо1) Львівської міської ради, м. Львів, 2) Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львів, 3) Департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львівпровнесення змін до договору оренди земельної ділянки за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився,

відповідача 3: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ГК №12 Франківського району м. Львова, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Львівської міської ради, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львів, Департаменту містобудування Львівської міської ради, м. Львів про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди землі від 18.10.2010р. повинен бути приведений у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом внесення змін в частині розміру орендної плати та нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з моменту укладення договору.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.02.2014р. у справі №914/1453/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р., в задоволенні позову відмовлено.

Вказані судові акти мотивовані необгрунтованістю позовних вимог з посиланням на норми чинного законодавства, що регулюють порядок визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та висновок судово-економічної експертизи.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ГК №12 Франківського району м. Львова звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм процесуального права, зокрема п.2 ч.3 ст. 104 ГПК України. Як зазначається скаржником, господарським судом першої інстанції не було належним чином повідомлено позивача про дату та час розгляду справи, який відбувся 26.02.2014р. Також як зазначається скаржником, апеляційний господарський суд вийшов за межі апеляційної скарги та не спростував доводів апеляційної скарги, не усунув факту відсутності належних доказів, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2010р. між ГК №12 Франківського району міста Львова та Львівською міською радою укладено договір оренди землі (надалі - Договір) на підставі ухвали Львівської міської ради від 24.06.10 № 3655 , згідно якої затверджено ГК №12 Франківського району міста Львова проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 1,56 га на вулиці Трускавецькій в оренду терміном на 10 років для будівництва та обслуговування гаражів, перевівши із земель, що не надані у власність або користування, до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за функцією використання - землі транспорту, зв'язку (взамін земельної ділянки, що вилучається для суспільних потреб).

Згідно п.2 договору орендодавець передає орендарю в оренду земельну ділянку для будівництва та обслуговування гаражів, кадастровий №4610136900:09:001:0045.

Згідно п.9 договору орендна плата вноситься орендарем в розмірі 111 004,92 грн. та становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 700164,00 грн.

Відповідно до п. 13 договору розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 16 договору земельна ділянка за цільовим призначенням належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а за функціональним призначенням - до земель транспорту та зв'язку.

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 36 договору).

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, позивач звертався до Львівської міської ради із заявою про приведення договору оренди до вимог чинного законодавства.

У вказаній заяві позивач висловив зауваження щодо визначення цільового призначення орендованої земельної ділянки та розміру орендної плати, в зв'язку з чим запропонував внести зміни до розділу договору "Орендна плата".

У відповідь на вказане звернення Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування Львівської міської ради направило позивачу лист №2403 - 2вих. - 97 від 04.02.2013р. та наступний перелік документів для підпису: проект змін до договору оренди землі на вул. Трускавецькій площею 1,56 га, що зареєстрований у Львівській міській раді 18.10.2010р. за №Ф-1545, проект договору про відшкодування втрат від недоотримання коштів Львівською міською радою за фактичне землекористування ГК №12 Франківського району м. Львова з 01.01.2011р., розрахунок розміру орендної плати землі на вул. Трускавецькій.

Дослідивши наявні у справі докази, місцевий та апеляційний господарський суд, з посиланням на ст. 651, 792 ЦК України, ст.1, 30 Закону України "Про оренду землі", п.14.1.125 ст.14 Податкового кодексу України, ст.5; ст. 18, ст. 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" та висновок судово - економічної експертизи №2896, яким встановлено, що розрахунок суми річної орендної плати ГК №12 Франківського району м. Львова з врахуванням нової грошової оцінки земель у м. Львові, Податкового кодексу України, Положення Львівської міської ради від 26.07.2012р. №1675 документально підтверджується та становить 9 301,22 грн., дійшли висновку про відмову у задоволені позову з огляду на його безпідставність за недоведеність.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На думку колегії прийняті у справі рішення та постанова цим вимогам не відповідають з огляду на таке.

Позовом визнається звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у певній, визначеній законом процесуальній формі.