Постанова ВГСУ від 24.06.2015 року у справі №910/24429/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 910/24429/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.04.2015у справі№ 910/244429/14 Господарського суду міста Києваза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до1. Феодосіївської Квартирно - експлуатаційної частини району, 2. Міністерства оборони України простягнення 91 695, 46 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаОСОБА_5- - відповідача-1не з'явився- - відповідача-2Задачіна Н.П.

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2014 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Феодосійської Квартино-експлуатаційної частини району та Міністерства Оборони України, в якій просила суд стягнути з Міністерства Оборони України на свою користь 58 784, 00 грн. суму основного боргу, 14 045, 35 грн. пені, 1 971, 28 грн. 3 % річних, 16 894, 83 грн. інфляційних втрат (з урахування заяви про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом, а.с.74).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 (суддя Підченко Ю.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 основний борг у розмірі 58 784 грн. 00 коп., пеню у розмірі 14 045 грн. 35 коп., 3 % річних у розмірі 1 971 грн. 28 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 16 894 грн. 83 коп. та судовий збір у розмірі 1 833 грн. 90 коп. Прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення 7 % річних у розмірі 2 886, 05 грн., провадження у справі в цій частині припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з позивача в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 грн. 90 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 (головуючий Пашкіна С.А., судді: Баранець О.М., Сітайло Л.Г.) у даній справі вказане рішення суду змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Феодосіївської Квартирно-експлуатаційної частини району.

2. В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Міністерства Оборони України - відмовити.

3. В іншій частині рішення залишити без змін."

4. Стягнути зі ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) витрати зі сплати судового збору у розмірі 913, 50 грн.

5. Повернути Міністерству оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) з державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір у розмірі 21 (двадцять одну) грн. 79 коп."

Не погоджуючись постановою апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Феодосіївська Квартирно - експлуатаційна частина району, Міністерство оборони України не скористалися правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Феодосіївська Квартирно - експлуатаційна частина району не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.

Розпорядженням секретаря судової палати від 22.06.2015 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Данилова Т.Б. для розгляду даної справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між 30.09.2013 та 03.10.2013. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (продавцем) та Феодосійською Квартино-експлуатаційною частиною району (покупцем) було укладено Договори №№ 75, 76, за умовами яких продавець здійснює постачання товару згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на суму вказану в договорі та протягом строку дії договору. Покупець приймає вищевказану послугу та виконує своєчасну оплату на розрахунковий рахунок або в касу продавця.

На підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов вказаних договорів поставки продавцем було поставлено покупцеві товар на загальну суму 58 784, 00 грн., що підтверджується підписаними та засвідченими печатками сторін видатковими накладними № 75 від 30.09.2013 на суму 40 283, 00 грн. та № 20 від 03.10.2013 на суму 18 501, 00 грн., копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 24, 27).

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з тим, що покупець не розрахувався за отриманий товар, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, пені та 7 % річних.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина, як покупець за договорами поставки, не виконала свої договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати поставленого їй товару, внаслідок чого у неї утворився борг в розмірі 58 784, 00 грн. Доказів оплати поставленого товару на вказану суму до матеріалів справи не надано.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Міністерства оборони України на користь позивача сум основного боргу, інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені. В той же час, в задоволенні позовних вимог до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини судом відмовлено з огляду на відсутність вимог до останнього. Суд припинив провадження у справі в частині стягнення 7 % річних на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем подана відмова від позову в цій частині вимог.

03.02.2015 до винесення судом першої інстанції судового рішення, позивачем до суду було подано заяву про відмову від позовних вимог до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини (а.с.64-65). Суд першої інстанції вказану заяву не розглянув і не навів мотивів таких своїх дій.

Натомість апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції його змінив, прийняв вказану заяву позивача про відмову від позовних вимог до Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини та припинив провадження в цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

В той же час, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до Міністерства оборони України. Підставою для прийняття такого рішення став висновок суду про те, що належним відповідачем за заявленим позовом та зобов'язаною особою за грошовими зобов'язаннями є саме Феодосійська квартирно-експлуатаційна частина, а не Міністерство оборони України, оскільки до матеріалів справи не надано доказів припинення її як юридичної особи, а також доказів відсутності на її рахунках коштів.