Постанова ВГСУ від 24.06.2015 року у справі №5023/8082/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 5023/8082/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б.М.,суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року та ухвалуГосподарського суду Харківської області від 15.01.2015 рокуу справі№ 5023/8082/11за заявою боржникаДержавного підприємства "Караванський спиртовий завод"пробанкрутство,В судовому засіданні взяли участь представники:

ГПУ- Клюге Л.М., ОСОБА_4- ОСОБА_6,

ДП "Караванський спиртовий завод"- Горобій Т. В.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 січня 2015 року (суддя Казарцева В.В.) з поміж іншого, припинено провадження в частині розгляду заяви ПП "Ленд Агро" з грошовими вимогами до боржника.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року (судді: Гетьман Р.А.- головуючий, Бородіна Л.І., Лакіза В.В.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 січня 2015 року у справі № 5023/8082/11 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року, а справу передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду. Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 16, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, до Вищого господарського суду надійшов відзив Державного підприємства "Караванський спиртовий завод", яким останній заперечує проти вимог касаційної скарги з підстав, викладених у ньому, та просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, нормами ч. 1 ст. 91 ГПК України передбачено право на апеляційне оскарження судового рішення, що не набрало законної сили особою, яка не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Нормами ч. 6 ст. 106 цього ж кодексу встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство.

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю;

Між тим, стаття 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

При цьому, суд касаційної інстанції, виходячи з положень ч. 2 ст. 41, ст.ст. 22, 91 ГПК України та норм ст. 1 Закону про банкрутство, зазначає, що правовий статус особи, як такої, що має кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство відрізняється, в залежності від стадії провадження у справі про банкрутство, від процесуального статусу цієї ж особи, як сторони або учасника провадження у справі про банкрутство, що має та користується відповідними процесуальними правами, визначеними, зокрема, нормами ст.ст. 22, 91, 106 ГПК України.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника або у випадку заміни попереднього кредитора. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого ст.ст. 1, 14 Закону про банкрутство, касаційна інстанція вважає, що ОСОБА_4 на момент винесення ухвали місцевого суду не набула процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство боржника, що має право на апеляційне оскарження прийнятої у даній справі ухвали, а тому остання не мала права подавати апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції, в порядку, передбаченому положеннями ст. 91 та частини 6 ст. 106 ГПК України.

На вказане суд апеляційної інстанції увагу не звернув та не дав цьому відповідної правової оцінки.

Згідно пункту першого частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин справи, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 січня 2015 року - припиненню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24 березня 2015 року скасувати та прийняти нове рішення (ухвалу): припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 січня 2015 року.

Головуючий: Б.М. Поляков