Постанова ВГСУ від 24.06.2014 року у справі №924/1276/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 924/1276/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.за участю представників:позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно)відповідача прокуроране з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належно) Томчук М.О., посв. № 000606розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К."на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 року у справі№ 924/1276/13 Господарського суду Хмельницької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К."до Старокостянтинівської районної державної адміністраціїза участюПрокуратури міста Хмельницькогопровизнання права на поновлення договору та зобов'язання поновити договір оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

20.09.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." звернулося до господарського суду з позовом про визнання за собою права на поновлення договору оренди землі на той самий строк, що був передбачений договором, та про зобов'язання Старокостянтинівської районної державної адміністрації поновити договір оренди земельної ділянки на 11 місяців 25 днів з дня ухвалення судового рішення, посилаючись на незаконну відмову відповідача в поновленні договору оренди за наявності таких підстав відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач відхилив позов, вказуючи на недотримання позивачем процедури, передбаченої статтею 33 Закону України "Про оренду землі", для використання орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк, а також на зменшення площі орендованих позивачем земельних ділянок, тобто, зміну меж предмету оренди.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.12.2013 (суддя Смаровоз М.В.) у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 (судді: Василишин А.Р. - головуючий, Юрчук М.І., Крейбух О.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову в даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: не застосовано приписи частин 6 та 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо процедури укладення додаткової угоди, не взято до уваги доводи позивача щодо наявності підстав для продовження строку оренди, висновки господарських судів суперечать встановленим ним обставинам справи; порушено положення статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України.

Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу; сторони не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За приписами частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час закінчення строку дії договору оренди), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди). Орендар, який має право скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця у строк, встановлений цим договором, але не пізніше, ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, додавши до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проект додаткової угоди; орендодавець у місячний термін розглядає надісланий проект, за наслідками чого або приймає рішення про поновлення договору оренди, укладаючи з орендарем додаткову угоду, або, за наявності заперечень, направляє орендарю лист-повідомлення про прийняте рішення; укладена додаткова угода може змінювати умови первісної у разі наявності відповідної згоди сторін.

Разом з тим частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) унормовано ситуацію у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності протягом місяця листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору; в такому разі договір вважається поновленим на строк та на умовах, визначених попереднім договором та здійснюється укладання додаткової угоди.

Таким чином, наведена стаття містить дві різні правові конструкції поновлення договору оренди земельної ділянки (з використанням переважного права орендаря та за наслідками продовження використання земельної ділянки за відсутності відповідного заперечення орендодавця), що відрізняються підставами виникнення та механізмом реалізації.

За змістом статті 54 Господарського процесуального кодексу України позивач самостійно визначає предмет та підстави поданого позову, тобто, зміст вимоги та матеріально-правові обставини, на які він посилається; за приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, сторона зобов'язана довести власні вимоги належними та допустимими доказами.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 5 квітня 2007 року відповідач видав розпорядження № 128/2007-р. „Про надання в оренду земель за межами населених пунктів району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яким вирішено: надати в тимчасове користування на умовах оренди землі державної власності, що знаходяться за межами населених пунктів району, із земель невизначених паїв на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але не більше 5 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

18 серпня 2007 року позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 1.1 якого: відповідач надає, а позивач приймає в строкове платне користування землі сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних паїв для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Чорнянської сільської ради Старокостянтинівського району. Згідно з пунктами 2.1, 2.5 Договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 115 га ріллі, в тому числі: Чорнянська сільська рада, невитребувані паї (115 га ріллі); нормативна грошова оцінка земельних ділянок підтверджена окремою довідкою, що додається до договору оренди.

Пунктами 3.1-3.2 договору передбачено, що: договір укладено на 11 місяців 25 днів; земельні ділянки, а саме невитребувані паї, передаються орендарю в оренду до часу витребування цих земельних ділянок від орендодавця іншими особами у зв'язку із встановленням факту пріоритетності прав цих осіб на володіння та розпорядження даними землями, але в будь-якому випадку не більше ніж на строк дії даного договору; в даному випадку орендодавець зобов'язується утриматися від передачі цим особам даних земельних ділянок до часу закінчення орендарем циклу сільськогосподарських робіт; після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк; цей договір та відповідно строк оренди Земельних ділянок може бути продовженим/поновленим на той же строк та на тих же умовах.

Відповідно до пункту 3.3 договору відповідач визнає за позивачем переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди даних земель на новий строк за інших рівних умов після припинення цього договору, за умови належного виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором.

Умовами пункту 4.3 Договору визначено, що річна орендна плата за використання одного гектара землі на момент підписання цього договору встановлюється в розмірі 90 грн. на рік. Згідно з пунктом 5.2 Договору цільове призначення земельних ділянок - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розділом 7 Договору встановлені умови повернення земельної ділянки, а саме: після припинення дії договору та небажанні сторін його продовжити, позивач повертає відповідачу земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду.

Як передбачено пунктом 9.4 Договору, позивач зобов'язаний, зокрема: своєчасно сплачувати орендну плату; повернути предмет оренди відповідачу після припинення цього Договору протягом 30 днів, а у випадку, якщо на момент припинення цього договору сільськогосподарські культури на землях залишилися незібраними, повернути після збору врожаю; виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором та законодавством України.

Відповідно до пунктів 12.1-12.2 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку; дія цього Договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 14.4 Договору передбачено, що усі зміни та доповнення до цього договору здійснюються за взаємною згодою сторін, після чого цей договір, якщо це є обов'язковим відповідно до законодавства України, підлягає перереєстрації в уповноваженому органі.

Судами також встановлено, що на виконання умов договору 18 серпня 2007 року сторонами складено акт прийому-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в натурі, відповідно до якого: сільська рада в особі сільського голови Борисюка Ю.В. провела передачу, а позивач в особі директора Андрієвського С.К. - приймання земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних паїв Чорнянської сільської ради загальною площею 115 га, в тому числі ріллі - 115 га; земельні ділянки передаються в тимчасове користування на умовах оренди для використання за цільовим призначенням згідно з договором.

15 вересня 2008 року відповідачем та позивачем укладено угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, за змістом якої на підставі власного волевиявлення та відповідно до статті 33 Закону України „Про оренду землі", враховуючи матеріали комісії з питань надання земель державної власності, земель під водними об'єктами, земель лісового фонду (протокол № 23 від 15 вересня 2008 року) сторони поновлюють на новий строк договір оренди від 18 серпня 2007 року земельної ділянки з земель невитребуваних паїв площею 115 га, що знаходиться за межами населених пунктів Чорнянської сільської ради; сторони дійшли згоди про те, що Договір поновлюється з 15 вересня 2008 року і з врахуванням періоду сівозміни зберігає свою чинність до 14 вересня 2009 року; відповідач свідчить про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати за час дії Договору.

2 березня 2010 року відповідачем та позивачем укладено угоду про продовження терміну дії Договору, за якою договірні сторони з цього числа продовжують термін дії договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних паїв загальною площею 115 га, в тому числі ріллі - 115 га, термін дії якого продовжується, розташованої на території Чорнянської сільської ради, укладений 18 серпня 2007 року; договірні сторони укладають цю угоду про те, що договір продовжується з 15 вересня 2009 року і зберігає свою чинність до 14 вересня 2010 року; договірні сторони, за взаємною згодою, погодились щодо зміни істотних умов договору в частині збільшення розміру орендної плати і встановлення її в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що встановлюється у грошовій формі і становить 471 грн. за один га на весь час дії договору оренди та виплачується щомісячно рівними долями.