ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2016 року Справа № 910/26281/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Данилової М.В., Данилової Т.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2015у справі№ 910/26281/15господарського суду міста Києва за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"доПриватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:ОСОБА_4простягнення 3 921, 14 грн в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третьої особи:не з'явились ОСОБА_5 (довіреність № 438 від 16.12.2015) не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Ломака В.С.) від 27.10.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Андрієнко В.В., судді - Шапран В.В., Жук Г.А.) від 17.12.2015, у справі № 910/26281/15 в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" просить скасувати ухвалені по справі судові акти, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.ч.1, 3 ст.264 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.
Позивач та третя особа не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 про стягнення 3 921,14 грн, мотивуючи свою позицію тим, що позивач після виплати по факту настання страхового випадку страхового відшкодування своєму страхувальникові, який є потерпілою особою у дорожньо-транспортній пригоді, отримав право вимоги потерпілої особи до відповідача, як страхової компанії, відповідальної за заподіювача шкоди.
Судами встановлено таке.
20.07.2010 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" (позивач, страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) було укладено Договір страхування наземного транспорту №206-02365-10 (далі - Договір) щодо автомобіля "MITSUBISHI", реєстраційний номер НОМЕР_1, 2009 року випуску.
Згідно з п.6.1. Договору до страхових ризиків віднесено, зокрема, ДТП, безумовна франшиза за яким складає 0,00 грн.
Пунктом 9 Договору передбачено територію його дії: Україна, Грузія, країни Європи, СНД.
09.12.2011 о 07:20 год. по вулиці Енергетичній у смт. Новий Світ Старобешівського району Донецької області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Opel Caddet", реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4, через те, що останній при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод та небезпеки для інших учасників дорожнього руху, та скоїв зіткнення із застрахованим позивачем автомобілем "MITSUBISHI", реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Страбешівського районного суду Донецької області від 26.12.2011 у справі №3-1452/2011 водій автомобіля "Opel Caddet", реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4, був визнаний винним в порушенні ПДР України та притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до Полісу серії НОМЕР_2 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна правова відповідальність водія автомобіля "Opel Caddet", реєстраційний номер НОМЕР_3, була застрахована у ПрАТ "СТ "Іллічівське" на строк з 04.09.2011 по 03.09.2012 з встановленим розміром франшизи - 510,00 грн та лімітом відповідальності страховика - 50 000,00 грн за шкоду заподіяну майну.
Листом №12/02/12 від 06.02.2012 вигодонабувач - ТОВ "Фінансова компанія "Ніко-Капітал" просив позивача перерахувати страхове відшкодування за спірним страховим випадком на станцію технічного обслуговування ТОВ "Ніко-Донецьк".
08.02.2012 ТОВ "Ніко-Донецьк" було виставлено рахунок №00279 на оплату вартості відновлювального ремонту автомобіля "MITSUBISHI", реєстраційний номер НОМЕР_1, на суму 17 065, 50 грн.
12.03.2012 позивачем було затверджено Страховий акт №15658/206, відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 3 203, 13 грн.
08.10.2012 позивачем було затверджено Страховий акт №15667/206, відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 12 957,99 грн.
Платіжним дорученням №5177 від 08.10.2012 позивач перерахував на користь ТОВ "Ніко-Донецьк" 12 957, 99 грн з призначенням платежу: "Страх. відшк.зг.акту №15667/206 від 08.10.2012, заяви №15606/11 від 23.12.2011, рах.№279 від 08.02.2012 (за ОСОБА_6), без ПДВ".
Згідно з листом №7/2-20312/1 від 12.03.2012 частина страхового відшкодування у розмірі 3 203, 13 грн була зарахована страхувальнику у рахунок погашення страхових платежів.
В подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування збитків за спірним страховим випадком.
Відповідач вимоги позивача задовольнив частково та 28.11.2012 перерахував 11 729, 98 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.
Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.
За змістом положень ч.1 ст.355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Сервіси для юристів