ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2016 року Справа № 910/21435/14
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Малетича М.М.,
суддів: Борденюк Є.М.,
Мамонтової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. у справі № 910/21435/14 господарського суду міста Києва за позовом Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго", третя особа: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, про стягнення 253371925,41 грн.,
за участю представників:
Прокурора: Попенко О.С., посв. № 042031 від 15.03.2016р.,
Позивача 1: не з'явився,
Позивача 2: Сороколіт Є.М., дов. № 14-75 від 21.04.2016р.,
Відповідача: Кравчик С.М., дов. № 91/2015/11/11-7 від 11.11.2015р.
Третьої особи: не з'явився.
В с т а н о в и в :
Заступник прокурора Деснянського району міста Києва (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міненергетики, Позивач 1), Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Позивач 2) до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго", Відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення 11312864,97 грн. основного боргу, 16005214,88 грн. пені, 5538283,19 грн. 3% річних та 42758051,54 грн. інфляційних втрат за договором № 13/3408-БО-41 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р.
Рішенням господарського суду міста Києва 22.12.2014р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р., позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено - стягнуто з ПАТ "Київенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 11312864,97 грн. основного боргу, 16005214,88 грн. пені, 42758 051,54 грн. інфляційних втрат і 5538283,19 грн. 3% річних.
Під час перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку ухвалою суду апеляційної інстанції від 22.03.2016р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Міністерство економічного розвитку і торгівлі України - (далі - Мінекономрозвитку, Третя особа).
У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Київенерго", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 549, 625, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 22, 32-34, 43, 58, 82, 84, 11128 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позовні вимоги, заявлені Прокурором в інтересах Міненергетики та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення 11312864,97 грн. основного боргу, 16005214,88 грн. пені, 5538283,19 грн. 3% річних та 42758051,54 грн. інфляційних втрат, обґрунтовано, з посиланням на ст.ст. 525, 526, 549, 610, 612, 625, 629, 655 ЦК України та ст.ст. 193, 343 ГК України, неналежним виконанням ПАТ "Київенерго" умов договору № 13/3408-БО-41 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. щодо оплати отриманого ним у 2013 році природного газу.
Вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з посиланням, зокрема, на положення ст.ст. 526, 530, 549, 611, 612, 625, 655, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 230 ГК України, та умови укладеного договору № 13/3408-БО-41 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р., встановивши наявність боргу Відповідача перед Позивачем 2 по оплаті отриманого природного газу у листопаді-грудні 2013 року на загальну суму 11312864,97 грн., дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Прокурора і їх задоволення.
Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.
Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Однак, судові рішення попередніх інстанцій у повній мірі вказаним вимогам не відповідають.
Так, згідно ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, є господарський договір.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сервіси для юристів