Постанова ВГСУ від 24.05.2016 року у справі №907/619/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 907/619/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Жукової Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Тойс" в особі Голови ліквідкомісії Устич Г.О.на ухвалугосподарського суду Закарпатської області від 20.10.2015та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.02.2016у справі № 907/619/15 господарського суду Закарпатської областіза заявою Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Тойс"провизнання банкрутомпредставники сторін у судове засідання не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 08.06.2015 у справі № 907/619/15 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МБК" (далі - ПАТ "Піреус Банк МБК", банк) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Тойс" (далі - ТОВ "Фактор Тойс", боржник, позичальник) до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 17.06.2015 та зобов'язано арбітражного керуючого Зубик Юлію Зіновіївну (Тлумацьку) надати суду заяву про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Тойс".

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 20.10.2015 у справі № 907/619/15 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Фактор Тойс"; визнано безспірні грошові вимоги заявника до боржника на суму 37 187 026, 50 грн, в тому числі безспірні грошові вимоги до боржника не забезпечені заставою майна боржника на суму 2 166 849, 44 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Зубик Юлію Зіновіївну.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 10.02.2016 у справі № 907/619/15 ухвалу господарського суду Закарпатської області від 20.10.2015 у справі № 907/619/15 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Фактор Тойс" в особі Голови ліквідкомісії Устич Г.О. звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 20.10.2015, припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

На підставі вимог ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, зокрема, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 10 вказаного Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно з частиною 7 вказаної статті, до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 6 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: - порушення провадження у справі про банкрутство; - відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Частиною 7 вказаної статті визначено, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що питання про порушення провадження у справі про банкрутство вирішується господарським судом виключно у підготовчому засіданні.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові, 03.06.2015 ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернувся до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Фактоp Тойс", заявивши грошові вимоги до боржника на суму 37 187 026,50 грн, з яких вимоги, що не забезпечені заставою майна боржника 2 166 849, 44 грн, та просив включити їх до реєстру вимог кредиторів згідно черговості встановленої Законом про банкрутство. На підтвердження безспірності грошових вимог до боржника кредитором надано рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 06.12.2011 у справі № 2-1170/2011, постанову про відкриття виконавчого провадження та докази надання кредитних коштів боржнику.

29.02.2008 між Відкритим акціонерним товариством Міжнародний комерційний банк (правонаступником усіх прав та обов'язків якого є заявник Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ") та ТОВ "Фактор Тойс" укладено кредитний договір реєстраційний № 133, (із врахуванням змін та доповнень від 13.03.2009 та 30.04.2009), відповідно до умов якого сторони домовилися, що за умови виконання вимог п. 4.1. цього договору, банк надає позичальнику кредитну лінію з лімітом в сумі 1 200 000, 00 Євро терміном з 29.02.2008 по 28.02.2013, а з 13.03.2009 ліміт кредитної лінії було збільшено до ліміту 1 244 000, 00 Євро терміном до 28.02.2015 із щомісячною сплатою відсотків відповідно до умов п.п. 3.1., 3.2. цього договору.