ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2014 року Справа № 7/27
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Шевчук С.Р., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,розглянув касаційну скаргу Чернівецької міської радина постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.01.2014р.у справі№7/27 господарського суду Чернівецької областіза позовомСпільного українсько-ізраїльського підприємства "ЛімСік"доЧернівецької міської радитретя особа, яка незаявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосервіс"простягнення вартості безпідставно отриманого майна
За участю представників:
- позивача: не з'явилися;
- відповідача: Юзьків М.І., дов. №01/02-18/218 від 07.03.2014р.;
- третьої особи: не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 01.03.2013р. у справі №7/27 у задоволенні позовних вимог Спільного українсько-ізраїльського підприємства "ЛімСік" до Чернівецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосервіс" про стягнення вартості безпідставно отриманого майна в сумі 849563грн. відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. у справі №7/27, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2013р., апеляційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду Чернівецької області від 01.03.2013р. у справі №7/27 скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Чернівецької міської ради на користь спільного українсько-ізраїльського підприємства "ЛімСік" 849563грн. вартості безпідставно отриманого майна, 3429,83грн. держаного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10131,71 грн. судового збору, 2048,36грн. витрат на проведення судової експертизи, 8495,63грн. витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
На виконання постанови суду апеляційної інстанції 03.06.2013р. місцевим господарським судом був виданий відповідний наказ. Виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. у справі №7/27 було зупинено судом касаційної інстанції з 11.07.2013р. по 22.10.2013р.
У грудні 2013р. Чернівецькою міською радою подано до господарського суду Чернівецької області заяву в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України, з клопотанням про відстрочення виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. у справі №7/27 щодо стягнення з відповідача на користь позивача 849563грн. вартості безпідставного отриманого майна, 3429,83грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10131,71грн. судового збору, 2048,36грн. витрат на проведення судової експертизи, 8495,63грн. витрат на сплату судового збору, строком на один календарний рік.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.12.2013р. у справі №7/27 (суддя Паскарь А.Д.) заяву Чернівецької міської ради задоволено. Відстрочено виконання рішення у справі до 18.12.2014р.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2014р. у справі №7/27 (колегія суддів у складі головуючого судді Данко Л.С., суддів Давид Л.Л., Юрченко Я.О.) апеляційну скаргу Спільного українсько-ізраїльського підприємства "ЛімСік" задоволено. Ухвалу господарського суду Чернівецької області від 18.12.2013р. у справі №7/27 про задоволення заяви Чернівецької міської ради та відстрочення виконання рішення у справі до 18.12.2014р. скасовано і постановлено нове рішення. У задоволенні заяви Чернівецької міської ради про відстрочення строком на один календарний рік виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. у справі №7/27 відмовлено. Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку покладено на відповідача.
Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2014р. у справі №7/27 повністю та залишити в силі ухвалу господарського суду Чернівецької області від 18.12.2013р. у справі №7/27. Заявлене скаржником в касаційній скарзі клопотання про зупинення виконання постанови до розгляду справи в суду касаційної інстанції, колегією суддів касаційної інстанції не задоволено, оскільки у відповідності до ст.1211 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши представника відповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Заява мотивована тим, що сума задоволених позовних вимог складає майже дев'яту частину доходів міського бюджету на 2013 рік, кошти на витрати щодо виконання рішення місцевим бюджетом не передбачено та відсутні, виконання рішення може спричинити порушення фінансування по захищеним статтям бюджету міста та позбавить можливості забезпечити нормальне функціонування об'єктів житлово-комунального господарства міста, а також життєдіяльність міста в цілому.
Задовольняючи подану відповідачем заяву про відстрочення виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду, яка набрала законної сили строком на один календарний рік, до 18.12.2014р., суд першої інстанції вірно виходив з того, що присуджена стягувачеві апеляційною інстанцією сума є занадто великою щодо бюджету Чернівецької міської ради на 2013 рік та складає приблизно 11% його дохідної чистини, що відповідно до міського бюджету на 2013 рік, затвердженого рішенням Чернівецької міської ради від 27.12.2012р. №691, грошової суми, призначеної на виконання даного рішення не передбачено та й не могло бути передбачено, оскільки рішення у справі прийнято після затвердження бюджету міста, а тому виконання рішення суду може негативно відобразитися на безперебійної роботи об'єктів комунального господарства м. Чернівці, які мають стратегічне значення для забезпечення нормальної життєдіяльності міста.
З огляду на зазначене, оцінив фінансовий стан заявника, врахував матеріальні інтереси сторін, негативні наслідки для боржника та стягувача при задоволенні поданої заяви та інші вищезазначені обставини, суд першої інстанції підставо задовольнив подану відповідачем заяву про надання відстрочки виконання постанови суду на зазначений в ній термін.
Проте суд апеляційної інстанції, без урахування вірно встановлених судом першої інстанції обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, дійшов невірного висновку про скасування прийнятої у даній справі ухвали суду першої інстанції з прийняттям нового рішення по відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочення строком на один календарний рік виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. у справі №7/27.
Відповідно до ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, постанова суду апеляційної інстанції як прийнята з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України сплачений відповідачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст.49, 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Сервіси для юристів