Постанова ВГСУ від 24.04.2014 року у справі №5020-10/205-266/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 5020-10/205-266/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,

розглянув касаційну скаргу Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону Українина постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р.та рішеннягосподарського суду міста Севастополя від 13.06.2013р.у справі№5020-10/205-266/2011 господарського суду міста Севастополяза позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України; 2. Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морськоїдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Балаклавамегабуд"провизнання права власності на нерухоме майно,

За участю прокурора: Кривоклуб Т.В., посв.№000762 від 13.08.2012р.;

представників:

- позивача-1: Барда С.Ю., дов.№220/42/д від 16.01.2014р.;

- позивача-2: не з'явились;

- відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклавамегабуд" про визнання права власності на нерухоме майно - причал №249, кнехт - 1, швартові тумби - 2, що розташовані за адресою: м. Севастополь, Балаклавська бухта, вартістю 341000грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.06.2013р. у справі №5020-10/205-266/2011 (суддя Плієва Н.Г.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Гоголь Ю.М., суддів Борисової Ю.В., Гонтар В.І.) відмовлено позивачу у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду міста Севастополя від 13.06.2013р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської до Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклавамегабуд" задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши прокурора та представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття рішення та постанови судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.07.2006р. Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради видано наказ №449 про оформлення свідоцтва про право державної власності за державою в особі органу, уповноваженого управляти державним майном - Міністерством оборони України, на об'єкт нерухомого майна - будівлі та споруди військового містечка Б-1, розташованого за адресою: м. Севастополь, Балаклавська бухта. Зазначений наказ став підставою для видачі Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради 30.08.2006р. свідоцтва про право власності Державі Україна в особі Міністерства оборони України на причал №249, кнехти № 1, швартові тумби №2, розташовані за адресою: місто Севастополь, Балаклавська бухта, а також для здійснення первинної державної реєстрації права власності комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна".

24.04.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" та державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор Філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України "Укроборонбуд", укладено договір №24-04/06 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін. 24.04.2006р. між тими ж сторонами також укладено договір №24-04/06/6 про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі №24-04/06 від 24.04.2006р., згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Міністерству оборони України за договором №24-04/06 шляхом купівлі-продажу майна, що становить розмір пайової участі (паю) Міністерства оборони України, в тому числі причал № 249, кнехти - 1 шт, швартові тумби - 2шт., що розташовані за адресою: м. Севастополь, Балаклавська бухта.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій також досліджено, що 12.06.2007р. на підставі договору купівлі-продажу Товариство з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" здійснило відчуження гідротехнічної споруди - причалу №249, кнехтів №1, швартових тумб №2, що розташовані за адресою: м.Севастополь, Балаклавська бухта, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдінг". При цьому, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-17/8960-2007 від 16.07.2007р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдинг" про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство Наутилус" про визнання договору дійсним та про визнання права власності, було задоволено зустрічний позов та визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдинг" право власності на спірне майно.

09.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балаклавамегабуд" укладено договір про передачу нерухомого майна, на виконання умов якого, згідно з актом прийому-передачі нерухомого майна від 09.08.2007р., товариство з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдінг" передало до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклавмегабуд" будівлі і споруди військового містечка Б-1, що складаються з: причалу №249, кнехтів №1, швартових тумб №2, розташованих за адресою: м.Севастополь, Балаклавська бухта, причал №249, вул.Таврійська набережна, б/н, загальною вартістю 341000грн. При цьому, судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно свідоцтва про право власності на будівлі та споруди від 10.08.2007р. причал №249, кнехти №1, швартові тумби №2, розташовані в м.Севастополі, Таврійська набережна, Балаклавська бухта належать на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Балаклавамегабуд".

Водночас, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. у справі №2-17/6048-2007 було скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2007р., згідно якого визнано дійсним договір №24-04/06/6 від 24.04.2006р. про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24.04.2006р. про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" право власності на спірні об'єкти нерухомості, а справу №2-17/6048-2007 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Предметом спору у даній справі є позовні вимоги про визнання права власності на зазначене вище нерухоме майно, відчужене за договором №24-04/06/6 від 24.06.2006р., яке за твердженням позивача належить державі Україна, проте відповідач своїми діями заперечує та не визнає право державної власності на спірні об'єкти, що й стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, факт придбання у власність спірного майна товариства з обмеженою відповідальністю "Південний будівельний інвестиційний холдинг" не спростовано, а доказів у підтвердження того, що свідоцтво Товариства з обмеженою відповідальністю "Балаклавамегабуд" про право власності на спірне майно визнано недійсним чи скасоване суду не надано.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції, оскільки вважає їх передчасними та такими, що здійснені внаслідок неповного з'ясування усіх фактичних обставин з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно ч. 2 цієї ж статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Частиною 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено перелік об'єктів, які мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації, серед яких, зокрема, передбачено і акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення тощо.