Постанова ВГСУ від 24.03.2015 року у справі №5023/9705/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 5023/9705/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуДПІ у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській областіна постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року господарського суду Харківської області від 14.10.2014 рокуу справі господарського суду№ 5023/9705/11 Харківської областіза заявоюПриватного підприємства "Юнісофт"доПриватного підприємства "Дверная служба"провизнання банкрутомліквідаторЦимберов Д.І.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2011 року порушено провадження у справі №5023/9705/11 про банкрутство Приватного підприємства "Дверная служба" (далі - боржника) за заявою Приватного підприємства "Юнісофт" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Цимберова Д.І. (том 1, а.с. 2 - 3).

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 16.01.2012 року визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 1 260 000 грн. (том 1, а.с. 61 - 63).

Ухвалою попереднього засідання господарського суду Харківської області від 03.04.2012 року затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів на загальну суму 4 494 368, 55 грн., в тому числі: ПП "Юнісофт" на суму 1 260 000 грн. (4 черга), ПП "Талант Трейдінг" на суму 3 234 368, 55 грн. (4 черга) (том 1, а.с. 97 - 98).

Постановою господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Цимберова Д.І., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру у справі (том 1, а.с. 119 - 122).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2012 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 року, відмовлено у задоволенні скарги Харківської обласної митниці на дії ліквідатора, затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу - ПП "Дверная служба", визнано вимоги ПП "Юнісофт" на суму 1 260 000 грн. та ПП "Талант Трейдінг" на суму 3 234 368, 55 грн. погашеними, провадження у справі припинено (том 3, а.с. 138-142, том 4, а.с. 35-46).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2012 року рішення судів першої та апеляційної інстанції про завершення ліквідаційної процедури підприємства-боржника скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції на стадії ліквідаційної процедури з огляду на невідповідність положенням статей 22, 25, 32 Закону про банкрутство висновків судів про можливість дострокового завершення ліквідаційної процедури боржника та належне виконання ліквідатором всіх дій в ході ліквідаційної процедури, а також помилкове затвердження судами ліквідаційного балансу боржника, який відсутній в матеріалах справи та не досліджувався на предмет повноти та достовірності відображених у ньому даних про активи та пасиви підприємства-банкрута (том 4, а.с. 103 - 110).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2012 року справа №5023/9705/11 прийнята до розгляду за наслідком автоматичного розподілу суддею Усатим В.О., звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс призначено до розгляду на 12.02.2013 року (том 4, а.с. 114 - 115).

12.02.2013 року, 14.03.2013 року, 25.04.2013 року та 03.03.2014 року ліквідатор банкрута Цимберов Д.І. подавав до господарського суду Звіти про виконану ним роботу з ліквідації ПП "Дверная служба", розгляд яких неодноразово відкладався ухвалами суду першої інстанції (том 5, а.с. 3-10, 17-18, 21, 29-40, 46-47, 74-85, 100-102, 149-151, том 6, а.с. 82-84, 86-96, 100-101, 124-125, 135-136, 148-150, 172-174).

14.10.2014 року до господарського суду надійшов Звіт ліквідатора Цимберова Д.І. за вих. №05/83 від 14.10.2014 року, складений за наслідком проведення ліквідаційної процедури у справі, та ліквідаційний баланс банкрута станом на 14.10.2014 року (том 6, а.с. 185-214).

Розглянувши подані документі у судовому засіданні від 14.10.2014 року (суддя Усатий В.О.), місцевий господарський суд ухвалою затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 14.10.2014 року, ліквідував юридичну особу ПП "Дверная служба", провадження у справі припинив, зобов'язав державного реєстратора внести до ЄДРПОУ запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку (том 6, а.с. 218 - 221). Судове рішення мотивоване виконанням вказівок касаційного суду при скасуванні попереднього рішення про затвердження звіту ліквідатора, встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про належне завершення процедури ліквідації, в тому числі й ліквідаційного балансу банкрута з непогашеною кредиторською заборгованістю, у зв'язку з відсутністю у боржника активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, як контролюючий орган, в якому підприємство-боржник перебувало на обліку як платник податків, (далі - скаржник) звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника від 14.10.2014 року, справу передати до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Апеляційна скарга мотивована передчасністю висновків місцевого господарського суду про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з огляду на неповноту здійснених ліквідатором дій в ході процедури ліквідації щодо розшуку активів боржника з посиланням на встановлені рішенням суду в адміністративній справі №820/10434/13-а обставини наявності у боржника дебіторської заборгованості на загальну суму 72 299 643, 90 грн., що підтверджена простим векселем №0551559 від 30.09.2011 року з датою платежу за векселем - 30.09.2015 року, емітованим фізичною особою-підприємцем Карцевим Р.В., та нез'ясування можливості погашення за рахунок зазначених грошових коштів кредиторської заборгованості боржника на загальну суму 4 494 368, 55 грн., що мало б наслідком відновлення його платоспроможності. Також, податкова інспекція зазначила, що затверджуючи ліквідаційний баланс боржника-платника податків та ліквідовуючи його як юридичну особу, суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2014 року у справі №820/5048/14, якою скасовано податкові-повідомлення рішення про збільшення сум грошових зобов'язань боржника зі сплати податкових платежів за період з 01.07.2010 року по 23.05.2013 року, не набрала законної сили у зв'язку з її оскарженням в апеляційному порядку, що в цілому виключає можливість завершення ліквідаційної процедури боржника, як платника податків, до узгодження спірної суми його податкового боргу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Пуль О.А., судді: Фоміна В.О., Шевель О.В.) апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 14.10.2014 року у справі - без змін з тих же підстав (том 7, а.с. 43 - 52).

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 14.01.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 14.10.2014 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 129 Конституції України, статті 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", статей 54, 78 Податкового кодексу України, статей 4, 22 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник доводить помилковість висновків судів про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з посиланням на неповноту дій ліквідатора Цимберова Д.І. з виявлення дебіторської заборгованості боржника, яку можна було б спрямувати на погашення його кредиторських вимог, що не відповідає положенням законодавства про банкрутство щодо повноважень ліквідатора банкрута в ліквідаційній процедурі. Також, контролюючий орган зазначив про наявність у боржника неузгодженої заборгованості зі сплати донарахованих йому сум податкових платежів на підставі податкових повідомлень-рішень на суму понад 84 млн. грн., які оскаржуються в судовому порядку у справі №820/5048/14, у зв'язку з чим затвердження ліквідаційного балансу підприємства-банкрута та його ліквідація як юридичної особи є передчасними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 14.01.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 14.10.2014 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 22 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013 року) визначено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. Господарський суд може продовжити цей строк, якщо інше не передбачено цим законом.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 32 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи-банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.