Постанова ВГСУ від 24.02.2025 року у справі №944/413/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 944/413/23

провадження № 51-2858 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника (відеоконференція) ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022140120000194 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Калачківці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Яворівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 5 ст. 407 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі положень ст. 75 КК України ОСОБА_7 було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_7 визнано винуватими у тому, що він, будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, діючи з прямим умислом в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, маючи намір ухилитися від проходження військової служби з мотивів тимчасового невиконання обов`язків військової служби, порушуючи статті 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та статті 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без поважних причин самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , та був відсутній на військовій службі у період з 11 серпня 2022 року по 09 січня 2023 року.

Львівським апеляційним судом за апеляційною скаргою прокурора вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 у частині призначеного покарання було скасовано й ухвалено новий вирок від 05 квітня 2023 року. Цим вироком

ОСОБА_7 було призначено покарання за ч. 5 ст. 407 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк

3 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Постановою Верховного Суду від 18 липня 2023 року вирок Львівського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року стосовно ОСОБА_7 за скаргою захисника було скасовано у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

В постанові вказано, що апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду в частині звільнення особи від відбування покарання на підставі положень

ст. 75 КК України, усупереч вимогам ст. 94 КПК України не оцінив докази, які ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, зокрема не з`ясував дійсну причину і мету відсутності засудженого у місці служби та факти, які свідчили б про його намагання ухилитися від участі у бойових діях.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону залишено без задоволення, а вирок Яворівського районного суду Львівської області від 02 лютого 2023 року - без зміни.

Постановою Верховного Суду від 08 травня 2024 року ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року щодо ОСОБА_7 за скаргою прокурора скасовано у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Верховний Суд вказав, що апеляційний суд належним чином не оцінив всі обставини, що мають значення для кримінального провадження, та не врахував, що звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується лише в тому разі, коли для цього є умови і підстави, визначені ст. 75 КК України.