ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2017 року Справа № 910/10334/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши матеріали касаційних скаргПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" та Заступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.12.2016у справі№ 910/10334/15 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Львівської областідоФонду державного майна Українитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору- Міністерство енергетики та вугільної промисловості України - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" - Публічне акціонерне товариство "Іскра" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектргаз"провизнання нечинним пункту наказу та переліку майна, переданого у власність,за участю представників: позивачаСуходольський С.М. - посвідч. № 041032відповідачаКачуровський В.В.- предст. дов. від 12.01.2017; третіх осіб- Старушкевич У.М. - предст. дов. від 12.01.2017; - Гарбузюк Р.О. - предст. дов. від 28.12.2016; - Морочинський А.М.- предст. дов. від 05.01.2017; - Морочинський А.М. -предст. дов. від 25.05.2015;
ВСТАНОВИВ:
21.04.2015 Заступник прокурора Львівської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про визнання нечинним пункту 1 наказу Фонду державного майна України від 31.12.1993 № 59-АТ "Про затвердження плану приватизації майна державного підприємства "Львівський електроламповий завод "Іскра" в частині включення до цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, газопроводу високого тиску ГРС "Винники" - ВО "Іскра" (інвентарний номер 13000031); визнання нечинним Переліку нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству "Іскра" від 27.03.2003 в частині включення до Переліку газопроводу високого тиску ГРС "Винники" - ВО "Іскра" (інвентарний номер 13000031).
Справа судами розглядалась неодноразово.
08.02.2016 прокурор подав до суду першої інстанції заяву про зміну предмету позову, за змістом якої просив змінити предмет позову шляхом викладення прохальної частини позовної заяви у такій редакції: визнати незаконним пункт 1 наказу Фонду державного майна України від 31.12.1993 № 59-АТ "Про затвердження плану приватизації майна державного підприємства "Львівський електроламповий завод "Іскра" в частині включення до цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, газопроводу високого тиску ГРС "Винники" - ВО "Іскра" (інвентарний номер 13000031); визнати незаконним Перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству "Іскра" від 27.03.2003 в частині включення до Переліку газопроводу високого тиску ГРС "Винники" - ВО "Іскра" (інвентарний номер 13000031); заява прийнята судом першої інстанції до розгляду.
В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що, всупереч статті 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", пункту 1.3 Державної програми приватизації майна державних підприємств, затвердженої Постановою Верховної Ради України від 07.07.19992 № 2545-ХІІ, Фонд державного майна України не включив до складу переліку майна, яке не підлягає приватизації, газопровід ГРС "Винники"; відтак, за наслідками приватизації відповідне майно (що не підлягає приватизації) передано у власність Публічного акціонерного товариства "Іскра".
Відповідач - Фонд державного майна України заперечив проти позову, вказавши, що спірний газопровід не є магістральним, відтак, не відноситься до переліку об'єктів, приватизація яких була заборонена чинним законодавством на момент виникнення спірних правовідносин; прокурор безпідставно звернувся з позовом за наявності органу, уповноваженого у спірних правовідносинах. Також відповідач заявив про застосування позовної давності до позовних вимог.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України підтримало позовні вимоги; вказало, що позовну давність прокурор не пропустив.
Публічне акціонерне товариство "Львівгаз" підтримало позовні вимоги, вказавши, що приватизація газопроводів законодавчо заборонена, спірний газопровід є частиною спільної міської мережі, а перелік нерухомого майна, переданого у приватну власність, є нечинним, як складений з порушенням вимог законодавства; вважає, що позовну давність прокурором не пропущено.
Публічне акціонерне товариство "Іскра" заперечило проти позовних вимог, вказавши, що законодавчі заборони для приватизації спірного газопроводу відсутні; також заявило про застосування позовної давності.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" також заперечило проти позовних вимог.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2016 (суддя Підченко Ю.О.) у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Львівської області відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 (суддя Корсакова Г.В., - головуючий, Тищенко А.І., Власов Ю.Л.) рішення господарського суду залишено без змін, як законне і обґрунтоване.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, заступник прокурора міста Києва подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та постанову; прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди в порушення статей 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України надали перевагу необґрунтованим доводам третіх осіб та помилково застосували приписи статей 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, невірно визначивши момент початку перебігу позовної давності, який, на думку прокурора, повинен пов'язуватися з моментом, коли прокурор зробив висновок про порушення інтересів держави, а не стало відомо про окремі обставини спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції надав неналежну оцінку листу прокуратури від 21.06.1994, в якому відсутні відомості про перевірку з питань правомірності приватизації спірного об'єкта; право на позов як самостійного позивача у прокурора виникло з 01.12.2012 після змін в законодавстві, що також суди не врахували.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову в даній справі, направивши справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В обґрунтування скарги зазначено, що в порушення статей 43 та 111-12 Господарського процесуального кодексу України суди не виконали обов'язкові вказівки суду касаційної інстанції, не обґрунтували висновки про відсутність поважних причин пропуску позовної давності прокурором та не розглянули клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про визнання поважними причин пропуску позовної давності; висновки суду апеляційної інстанції є суперечливими та не ґрунтуються на належних доказах в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, істотні обставини справи щодо недодержання порядку вилучення спірного майна не досліджено судами.
У відзиві на касаційні скарги представник Публічного акціонерного товариства "Іскра" заперечив їх доводи, вказавши, що позов є необґрунтованим, а апеляційний суд вірно не визнав поважними причини пропуску позовної давності.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, представників учасників спору, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарські суди встановили, що 26.07.1993 голова Фонду державного майна України затвердив Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства "Львівський електроламповий завод ВО "Іскра". У пункті 13 зазначеного акта оцінки визначено майно, яке вилучається; серед зазначеного майна, об'єкти, які не підлягають приватизації відсутні.
06.12.1993 розпорядженням № 1040-Р Кабінет Міністрів України дозволив проведення приватизації державного підприємства "Львівський електроламповий завод ВО "Іскра" та затвердження плану приватизації.
Наказом Фонду державного майна України № 59-АТ від 31.12.1993 "Про затвердження плану приватизації майна державного підприємства "Львівський електроламповий завод ВО "Іскра" затверджено план приватизації майна ДП "Львівський електроламповий завод ВО "Іскра"; вирішено перетворити ДП "Львівський електроламповий завод ВО "Іскра" у відкрите акціонерне товариство "Іскра".
Разом з цим у пункті 7 плану приватизації визначено перелік майна державного підприємства "Львівський електроламповий завод ВО "Іскра", що не підлягає приватизації; газопровід ГРС "Винники" - ВО "Іскра" у вказаний вище перелік майна не включено, отже, вартість газопроводу була включена до вартості цілісного майнового комплексу Державного підприємства " Львівський електроламповий завод ВО "Іскра".
Акт приймання-передачі майна не складений.
Суди також з'ясували, що станом на 31.12.1993 до газопроводу ГРС "Винники" - ВО "Іскра" був приєднаний та підключений ввідний газопровід ВО "Львівський ізоляторний завод". Потреби ВО "Львівський ізоляторний завод" у природному газі задовольнялися через газопровід ГРС "Винники" - ВО "Іскра", що підтверджується актом приймання в експлуатацію газопроводу-відводу на ВО "Львівський ізоляторний завод" від 02.11.1982, будівельним паспортом № 38 газопроводу-відводу на ВО "Львівський ізоляторний завод", протоколом № 442 механічних випробувань газопроводу-відводу на ВО "Львівський ізоляторний завод", планом газопроводу-відводу на ВО "Львівський ізоляторний завод".
Крім того, станом на 31.12.1993 до газопроводу ГРС "Винники" - ВО "Іскра" були приєднані і підключені газопроводи, через які газ постачався споживачам по категорії "населення", зокрема, споживачам хутору Горішній та села Бережани, що підтверджується актом приймання в експлуатацію газопроводу високого тиску х. Горішній Пустомитівського району від 15.03.1988, будівельним паспортом № 228 газопроводу високого тиску х. Горішній Пустомитівського району, актом приймання в експлуатацію газопроводу низького тиску х. Горішній Пустомитівського району від 15.03.1988, будівельним паспортом № 228 газопроводу низького тиску х. Горішній Пустомитівського району, планом траси газопроводу з проекту газифікації х. Горішній Пустомитівського району, актом приймання в експлуатацію газопроводу високого тиску с. Бережани Пустомитівського району від 06.09.1988, будівельним паспортом № 307 газопроводу високого тиску с. Бережани Пустомитівського району, актом приймання в експлуатацію газопроводу низького тиску с. Бережани Пустомитівського району від 06.09.1988, будівельним паспортом № 307 газопроводу низького тиску с. Бережани Пустомитівського району та схемою прив'язки газопроводу с. Бережани Пустомитівського району.
Враховуючи викладене, газопровід ГРС "Винними" - ВО "Іскра" станом на час видання оскаржуваних актів належав до трубопровідного транспорту, а також до інженерної інфраструктури населених пунктів, яка пов'язана з постачанням газу споживачам, і з цих підстав приватизації не підлягав.
Сервіси для юристів