Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 24.02.2016 року у справі №910/21717/15

Постанова ВГСУ від 24.02.2016 року у справі №910/21717/15

12.02.2017
Автор:
Переглядів : 192

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 910/21717/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_1на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. у справі господарського суду№910/21717/15 міста Києва за позовомкомунального підприємства "Київський метрополітен"дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1третя особаДепартамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провиселення з орендованого майна та зобов'язання вчинити діїза зустрічним позовомФОП ОСОБА_1до третя особаКП "Київський метрополітен" Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - визнання договору поновленим та продовженим Швед Я.О. дов.№37 від 26.01.2016 ОСОБА_3 дов. б/н від 21.07.2015 Шумінська Ю.Ю.дов.№062/02/07-26 від 04.01.2016В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з позовними вимогами про виселення відповідача з орендованого майна, а саме: з частини вестибюлю загальною площею 26,2 кв.м., що знаходиться на станції метро "Героїв Дніпра", та зобов'язання демонтувати тимчасові конструкції, що належать відповідачу.

У жовтні 2015 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено зустрічний позов у справі про визнання укладеним між сторонами та третьою особою договору про передачу майна територіальної громади місті Києва в оренду №370 від 01.06.2012 таким, що є поновленим та продовженим на тих саме умовах і на той саме термін, що передбачені цим договором, а саме до 13.10.2016.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.10.2015( суддя Демидов В.О.), залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 ( судді Калатай Н.Ф., Рябуха В.І., Ропій Л.М.)первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Судові рішення вмотивовані тим, що укладений між сторонами та третьою особою договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду №370 від 01.06.2012 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на якій його було укладено, а відтак, відсутні правові підстави для продовження користування орендарем майном метрополітену, що є підставою для задоволення позовних вимог про виселення відповідача за первісним позовом з орендованого майна та зобов'язання демонтувати тимчасові конструкції, що йому належать, та відсутність підстав для визнання договору оренди поновленим на новий строк.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що суди вийшли за межі позовних вимог, оскільки в первісній позовній заяві не було зазначено, кого саме суд повинен зобов'язати демонтувати тимчасові конструкції, а також тим, що КП "Київський метрополітен" не є повноважним розпоряджатись комунальною власністю.

Заслухавши присутніх представників сторін та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) - орендодавцем, ФОП ОСОБА_1 (орендар) та КП "Київський метрополітен" (підприємство-балансоутримувач) було укладено тристоронній Договір №370 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, за яким орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.04.2012 №115 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно, а саме частину вестибюлю, визначену тимчасовими огороджуючими спорудами на станції метро "Героїв Дніпра" для торгівлі непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі комунального підприємства "Київський метрополітен".

01.06.2012 сторонами Договору підписано тристоронній акт приймання-передачі нерухомого майна, яким третя особа і балансоутримувач передали, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором частину вестибюлю, що перебуває на балансі метрополітену, загальною площею 26,2 кв.м, розташовану на станції метро "Героїв Дніпра".

Згідно з п. 9.1 Договору, Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 до 27.07.2013.

Звертаючись до суду з первісним позовом, КП "Київський метрополітен" посилалося на закінчення строку дії Договору, вимагало зобов'язати орендаря повернути підприємству орендоване майно, в той час як орендар у зустрічному позові, виходив з того, що строк оренди становить 1 рік 26 днів, та посилаючись на те, що через відсутність заяв про не продовження дії Договору він поновлювався і продовжувався на термін до 22.08.2014 і на термін до 17.09.2015, і з огляду на відсутність заперечень уповноваженої на це особи протягом місяця після 17.09.2015, вважав, що Договір у встановленому чинним законодавством порядку продовжив свою дію, з огляду на що просить визнати Договір поновленим та продовженим на тих саме умовах і на той саме термін, що передбачені Договором, а саме до 13.10.2016.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій підставно керувались приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України, згідно якого за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частина 1 ст. 763 ЦК України встановлює, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частина 3 статті 17 цього Закону встановлює, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в пункті 9.7 тристороннього Договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

05.08.2013 комунальне підприємство "Київський метрополітен" направило на адресу орендаря повідомлення №655-НЗК від 01.08.2013 про припинення дії договору оренди, в якому з посиланням на те, що строк дії Договору закінчився 31.07.2013, повідомило про припинення строку дії Договору та відмову від продовження його дії, та просило протягом 10 днів з моменту отримання даного повідомлення звільнити об'єкт оренди від своїх тимчасових огороджуючи конструкцій (кіосків) та передати орендоване майно по акту приймання-передачі.

Надсилання вказаного листа підтверджується копією фіскального чеку пошти №0511 від 05.08.2013 та реєстру на відправку кореспонденції. Крім того, факт отримання орендарем вказаного листа підтверджується особистим підписом орендаря на ньому. За таких обставин суди дійшли висновку про доведеність факту повідомлення орендаря в межах місячного терміну після закінчення строку дії Договору про заперечення щодо продовження строку його дії.

Суди врахували також умови укладеного сторонами Договору, а саме те, що пунктом 9.7 Договору унормовано, що продовження строку дії Договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені ним, оформлюється додатковою угодою, проте докази укладення такої угоди в матеріалах справи відсутні, що є додатковою підставою вважати закінченим строк дії Договору.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст