Постанова ВГСУ від 24.02.2016 року у справі №910/12902/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року Справа № 910/12902/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Іванової Л.Б.

за участю представників:

позивача - Стафійчука В.В., Онуфрієнка О.І.,

відповідача - Ганаги А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015

та на рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2015

у справі № 910/12902/15

за позовом Публічного акціонерного товариства закритий недиверсифікований корпоративний фонд "Синергія-4"

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

про стягнення 128 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство закритий недиверсифікований корпоративний фонд "Синергія-4" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", у якому з врахуванням заяви про доповнення підстав позовної заяви, просив стягнути з відповідача 128 000,00 грн., які становлять суму списаних відповідачем з депозитного рахунку позивача НОМЕР_4 та перерахованих на його поточний рахунок НОМЕР_5 коштів, та, які в подальшому були перераховані на рахунок фізичної особи (за реквізитами: НОМЕР_1, МФО 320984, отримувач: ФОП ОСОБА_5).

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.07.2015 (суддя Шкурдова Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 (колегія суддів у складі: суддя Ропій Л.М. - головуючий, судді Рябуха В.І., Калатай Н.Ф.), позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ПАТ "Укрсоцбанк" на користь ПАТ закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" 128 000,00 грн. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що відповідач був зобов'язаний здійснювати контроль за списанням грошових коштів з рахунку спільного інвестування, а спірна операція зі списання грошових коштів свідчить про здійснення несанкціонованого списання коштів з рахунку позивача, а отже, незабезпечення відповідачем належного збереження коштів клієнта.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015, рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2015 та припинити провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України, а у разі відмови у припиненні провадження у справі прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 42, 43, 45, 27, 34, 80, 82 ГПК України, ст.ст. 1066, 1071 ЦК України, ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", вимоги Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах. Так, на думку скаржника, господарськими судами попередніх інстанцій безпідставно відхилено його клопотання про припинення провадження у справі, тоді як у п. 4.1 укладеного сторонами договору № 031/29-131703 від 17.11.2009 міститься третейська угода у вигляді третейського застереження, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана. Крім того, відповідач зауважив на тому, що у банку не було підстав не виконувати вказані платіжні доручення відповідача, оскільки спірні платіжні доручення були підписані чинними ключами ЕЦП, які належать уповноваженим працівникам позивача.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 17.11.2009 позивач (від імені та в інтересах якого на підставі чинного на той час Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" та договору про управління активами № 8 від 02.04.2007 діяло ВАТ "КІНТО", в подальшому ПАТ "КІНТО") як клієнт, та відповідач як банк, уклали договір банківського рахунку інституту спільного інвестування № 031/29-131703, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання відкрити позивачу поточний рахунок в гривнях та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов договору, Правил обслуговування банківських поточних (крім карткових) рахунків суб'єктів господарювання, відкритих в Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" зі змінами (далі - Правила) та вимог чинного законодавства;

- в п. 2.2 договору сторони погодили, що порядок здійснення операцій визначається Правилами;

- п. 3.1 договору сторони погодили, що здійснення операцій щодо списання грошових коштів з рахунку може бути здійснено відповідачем лише зі згоди відповідача (як зберігача активів позивача), який здійснює зберігання активів позивача у цінних паперах та грошових коштах, а також надає інші послуги у відповідності до договору про обслуговування зберігачем активів корпоративного інвестиційного фонду № 28-67/КУА/09 від 29.10.2009;

- згідно з п. 3.2 договору згода або відмова відповідача як зберігача стосовно проведення операції щодо списання грошових коштів з рахунку має бути надана у формі листа, направленого на адресу електронної пошти відповідача або шляхом проставляння електронного підпису зберігача на електронному розрахунковому документів, що є підставою для списання коштів з рахунку позивача;

- у випадку неотримання вказаної в п. 3.2 договору згоди зберігача або у випадку отримання мотивованої відмови останнього в день надання розрахункових документів до банку операції зі списання грошових коштів з рахунку не здійснюються, а розрахункові документи повертаються без виконання, за винятком примусового списання коштів, здійсненого на вимогу уповноважених державних органів (п. 3.3);

- зі змісту укладеного відповідачем як зберігачем та позивачем як фондом договору про обслуговування зберігачем активів корпоративного інвестиційного фонду № 28-67/КУА/09 від 29.10.2009 зі змінами та доповненнями (далі - договір зберігання) в редакції, яка діяла на дату спірних правовідносин, слідує, що за вказаним договором відповідач прийняв на себе зобов'язання прийняти і зберігати активи позивача у формі цінних паперів та грошових коштів, здійснювати облік прав власності на цінні папери позивача та контроль за діяльністю позивача відповідно до положень чинного законодавства України та внутрішніх документів позивача;