Постанова ВГСУ від 24.02.2015 року у справі №925/1552/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Справа № 925/1552/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача - Шпильова Т.В.,відповідача - Дем'янов І.Ю.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.12.2014у справі№925/1552/14за позовомУправління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської областідоПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекціїпро стягнення 28547,11 грн. переплати пенсійних коштівВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.10.2014 (суддя Пащенко А.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 (судді: Агрикова О.В., Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.), в позові відмовлено у зв'язку з тих мотивів, що у відповідності до умов договору №0179669600 від 14.09.2004, укладеного між відповідачем та пенсіонером Глушком О.П., до обов'язків банку не входить контроль за рухом коштів по рахунку клієнта та з'ясування особи, яка фактично отримувала кошти з рахунку громадянина Глушко О.П. по банківській картці. Грошові кошти, переказані платником одержувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (забезпечує зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем належних клієнту коштів.

Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.193,218 ГК України, п.п.13,14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженого постановою КМ України від 30.08.1999р. №1596 (далі - Порядок), та ст.82 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що внаслідок порушення відповідачем чинного законодавства та невиконання умов укладених між сторонами договорів №17-ЮВ/ПФУ від 29.12.2007, №5-ЮВ/ПФУ від 15.01.2009 та №39-ЮВ/ПФУ від 28.12.2009 шляхом неповідомлення працівниками банку про кошти, які знаходяться на картковому рахунку Глушка О.П. та не одержуються більше одного року, створення умов для нецільового використання коштів Фонду, а також видачі платіжних карток зі строком дії більше одного року, виникла переплата по пенсії Глушка О.П. в спірній сумі, що є підставою для господарсько-правової відповідальності банку, яким не вжито необхідних заходів задля недопущення даного правопорушення. Заявник також вказує на недоведеність фактичних обставин продовження банком дії карткового договору від 14.09.2004 №0179669600, укладеного з пенсіонером Глушком О.П., шляхом видачі останньому 17.12.2007р. платіжної картки з 3-річним терміном її дії, в той час як згідно умов укладених між сторонами договорів строк дії платіжних карток не може перевищувати одного року.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

14.09.2004р. між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" та Глушком О.П. (держатель) було укладено договір №0179669600 (а.с.44-45), за умовами якого банк відкриває держателю пенсійний картковий рахунок та видає безпосередньо держателю банківську платіжну картку "Онікс-Пенсійний". Банк здійснює на пенсійному картковому рахунку операції по зарахуванню та видачі сум пенсії та інших надходжень на пенсійний картковий рахунок держателя, які передбачені чинним законодавством України.

Пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що картка може використовуватися впродовж терміну, зазначеного на ній.

У відповідності до умов цього договору банк відкрив на ім'я громадянина Глушко О.П. картковий рахунок №0179669600 та видав йому картку з терміном дії по 31.12.2010р. (а.с.100).

29.12.2007р., 15.01.2009р. та 28.12.2009р. між Управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі (надалі - УПФУ, позивач) та публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі директора Черкаської обласної дирекції ВАТ (ПАТ) "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - банк, відповідач) було укладено договори №17-ЮВ/ПФУ, №5-ЮВ/ПФУ та №39-ЮВ/ПФУ відповідно (а.с.16-22).

Умовами вказаних договорів передбачено, що банк зобов'язався виконувати функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою КМ України від 30.08.1999р. №1596 (надалі - Порядок).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії БК №095690, одержувач пенсії помер 21.02.2008 року (а.с.15).

Листами від 01.07.2014 №2503/05, від 08.07.2014 №2641/05, від 22.07.2014 №2800/05 (а.с.24,25,27) позивач повідомив банк, що пенсіонер Глушко Олександр Петрович, ідентифікаційний номер 9658043754, помер 22.02.2008р., за період з 01.03.2008р. по 30.06.2014р. нарахована пенсія в сумі 76590,81 грн. Позивач просив припинити зарахування коштів на картковий рахунок Глушка О.П. починаючи з 01.07.2014 року та повернути на рахунок позивача нараховані відсотки та пенсію померлої особи.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2014 року банк повернув позивачу пенсійні кошти (в межах залишку) за період з 01.03.2008р. до 30.06.2014р. в сумі 48043,70 грн. та 25,08 грн. відсотків, нарахованих на пенсійні виплати за аналогічний період, що підтверджується відповідними платіжним дорученнями, наявними в матеріалах справи (а.с.60-61).

В результаті проведеної Управлінням пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області перевірки та у відповідності до акту перевірки Звенигородського відділення ЧОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо своєчасності зарахування пенсійних коштів на поточні рахунки пенсіонерів та повернення незарахованих сум за період з 01.04.2014р. до 30.06.2014р., складеного 23.07.2014р. (а.с.11-12), виявлено, що за період з 01.03.2008р. до 30.06.2014р. пенсіонеру Глушко О.П. нарахована пенсія в розмірі 76590,81 грн. На вимогу управління Звенигородським відділенням ЧОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" повернуто кошти в межах наявного залишку у сумі 48043,70 грн. та відсотки в сумі 25,08 грн. Решта коштів залишились невідшкодованими.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, внаслідок неповернення сум пенсій, зарахованих на рахунок громадянина Глушко О.П. після його смерті, з вини відповідача виникла переплата пенсії за період з 01.03.2008р. по 01.07.2014р. у сумі 28547,11 грн.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договорів, які за своєю правовою природою є договорами банківського рахунку.

Відповідно до ч.2 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Як встановлено судом, пенсійні кошти перераховувалися позивачем на рахунок відповідача, який здійснював їх зарахування на картковий рахунок №0179669600, відкритий на ім'я Глушко О.П. на підставі договору №0179669600, укладеного між банком та цим громадянином. Згідно умов вказаного договору банк видав громадянину Глушко О.П. картку з терміном дії по 31.12.2010р. (а.с.100).

У відповідності до п.п.13,14 Порядку при надходженні до банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок одержувача пенсії (допомоги) з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача пенсії (допомоги) і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій (допомоги), що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду. Суми пенсії (грошової допомоги), зараховані на поточний рахунок, разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного операційного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню банком Пенсійному фонду та органу праці та соціального захисту населення, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть пенсіонера. У разі, якщо суми пенсії (грошової допомоги) одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються з поточного рахунку більше як один рік банк зобов'язаний повідомити про це орган Пенсійного фонду не пізніше 28 числа місяця, в якому виникли такі обставини.

Згідно з п.20 Порядку суми пенсій (грошової допомоги) не зараховуються на поточні рахунки у разі наявності даних про смерть одержувача пенсії (допомоги).

Станом на дату звернення позивача до відповідача з розпорядженням про повернення сум пенсії з поточного рахунку померлого пенсіонера, а саме 01.07.2014 року, відносини сторін щодо виплат пенсії було врегульовано договором.

Апеляційний суд зазначив, що ані з умов договору, ані з вимог Порядку не вбачається обов'язку відповідача самостійно встановлювати факт смерті одержувача пенсії. Крім того, позивачем не надано доказів того, що Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі раніше ніж 01.07.2014р. повідомило відповідача про факт смерті одержувача пенсії.

Також позивачем не надано доказів того, що відповідач якимось чином був обізнаний до 01.07.2014 року з будь-яких інших джерел про факт смерті одержувача пенсії. За відсутності у відповідача інформації про смерть одержувача пенсії, дії відповідача щодо зарахування на поточний рахунок одержувача пенсії грошових сум на виплату пенсії, які надійшли від позивача, є обґрунтованими, оскільки узгоджуються з положеннями договору та відповідають п.20 Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.4 ст.8 договору №39-ЮВ/ПФУ від 28.12.2009, у зв'язку зі смертю Глушка О.П., банк 01.07.2014 року повернув позивачу на виконання його звернення кошти, які були зараховані на картковий рахунок громадянина Глушко О.П. після закінчення дії банківської картки, а саме в межах наявного залишку у сумі 48068,78 грн.