ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2015 року Справа № 910/15058/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Картере В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 18.09.2014 Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі№ 910/15058/14 господарського суду міста Києваза позовомУправління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській областідоПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Херсонського головного регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осібпровизнання неправомірними дій та стягнення коштів,за участю представників: від позивача не з'явивсявід відповідачаШпак Т.Г.від третьої особиМузичук Л.В.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2014 року Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області (далі - Управління ДСО при УМВС України в Херсонській області) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") в особі Херсонського головного регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" та з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило суд: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні грошових переказів за платіжними дорученнями № 748 від 04.06.2014 та № 749 від 04.06.2014 на загальну суму 254 748,14 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 268 667,36 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/15058/14 (суддя Пінчук В.І.) позов ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Херсонського головного регіонального відділення ПАТ "Брокбізнесбанк" задоволено частково; стягнуто з Управління ДСО при УМВС України в Херсонській області на користь позивача 268 667,36 грн. боргу; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 (колегія суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючого, Рябухи В.І., Калатай Н.Ф.) рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 у справі № 910/15058/14 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2014 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 у справі № 910/15058/14, ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.02.2015 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 24.02.2015 о 10 год. 30 хв.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 23.02.2015 № 02-05/73 для розгляду справи № 910/15058/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді Волік І.М., Картере В.І.
У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов 24.02.2015 до початку судового засідання через канцелярію Вищого господарського суду України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб касаційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" підтримує та просить суд її задовольнити.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши представників відповідача та третьої особи, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 13.08.2012 між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) було укладено договір № 57345 про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточні рахунки та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов цього Договору.
Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 107 віднесено відповідача - ПАТ "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 № 9 розпочато процедуру виведення ПАТ "Брокбізнесбанк" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014 по 02.06.2014.
Позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Брокбізнесбанк" з листом від 17.04.2014 № 17/5-1407, у якому просив, для врегулювання питання по погашенню овердрафту, перерахувати залишок коштів на рахунках позивача на погашення кредитної заборгованості та дебіторську заборгованість у сумі 75 669,12 грн. на рахунок, зазначений у цьому листі.
Відповідач листом від 12.05.2014 № 281 повідомив позивачу зміст ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та про те, що у відповідача запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці, з 03.03.2014 по 02.06.2014.
З метою погашення кредиторської заборгованості позивачем було надано до виконання відповідачу платіжне доручення № 748 від 04.06.2014 про перерахування коштів у розмірі 106 743,46 грн. та платіжне доручення № 749 від 04.06.2014 про перерахування суми коштів у розмірі 148 004,68 грн.
Зазначені платіжні доручення були повернуті відповідачем без виконання із зазначенням тієї підстави, що відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних та введено тимчасову адміністрацію.
Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 10.06.2014 № 339 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк".
Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 № 45 розпочато ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11.06.2014.
Відповідно до витягів із особових рахунків позивача, наданих відповідачем, станом на 29.07.2014 на рахунках позивача, відкритих відповідачем, обліковуються кошти, у тому числі на рахунках № 26000057345001, № 26009057345002, № 26089057345000 та № 26008057345003, всього у розмірі 286 667,36 грн.
Місцевий господарський суд, вирішуючи спір, з урахуванням ст.ст. 1066, 1067, 1068, 1074 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п. 1.30 ст. 1, п. 7.1.2 ст. 7, ст.ст. 8, 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ч. 2 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 268 667,36 грн. Відмовляючи у частині позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача, суд першої інстанції вказав, що вказані вимоги не є позовними вимогами у розумінні ст. 12 ГПК України.
Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що жодна норма Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також будь-яка норма іншого акта законодавства, не пов'язує введення, згідно з Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у неплатоспроможному банку процедури тимчасової адміністрації, з припиненням операційної та іншої діяльності такого банку, у тому числі з припиненням зобов'язань такого банку по укладених ним з іншими особами (клієнтами) договорами на надання кредиту, банківського обслуговування тощо. Також, суд апеляційної інстанції вказав, що законодавством України не обмежено право розпорядження коштами на рахунках у неплатоспроможному банку, які надійшли на рахунки і зараховані Фондом на ці рахунки клієнта неплатоспроможного банку під час процедур тимчасової адміністрації та ліквідації такого банку.
Сервіси для юристів