Постанова ВГСУ від 24.02.2014 року у справі №902/939/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2014 року Справа № 902/939/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Агро"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 19.11.2013у справі№ 902/939/13господарського судуВінницької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Агро"доУладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України простягнення 984 936,21 грн.

за участю представників від: позивача Ташлицька Н.М. (довір. від 20.01.14)відповідача не з'явилися, повідомлені належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.09.2013 у справі № 902/939/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.11.2013, частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Агро" (Позивач), стягнуто з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (Відповідач) на користь Позивача 210 809,06 грн. боргу, 3 692,41 грн. пені, 1 106, 93 грн. - 3% річних, інфляційні втрати на суму 43, 94 грн. На Відповідача покладено витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 313,05 грн. Відмовлено в частині стягнення боргу на суму 3 755,16 грн., 733 929, 24 грн. відсотків за користування чужими коштами, 30 061, 57 грн. пені, 1 537, 90 грн. збитків.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що за договором купівлі-продажу Позивач поставив Відповідачеві товари, а за договором підряду Позивач виконав для Відповідача підрядні роботи. Відповідач не розрахувався за поставлені товари і частково не оплатив виконані Позивачем роботи.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу суди попередніх інстанцій послалися на норми права, зокрема, статті 655, 610, 611, 612, 682, 837 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, які передбачають обов'язок виконання договірних зобов'язань.

Судом першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд відмовлено в позові про стягнення суми 3 755, 16 грн. за виконані роботи, оскільки в силу статті 530 Цивільного кодексу України Позивач звернувся з вимогою про оплату цієї суми після порушення провадження у справі, а тому строк виконання зобов'язання не настав.

Суди визнали частково недійсними умови договору купівлі-продажу щодо нарахування процентів за затримку розрахунків за товари, посилаючись на подвійне стягнення штрафних санкцій, частково відмовляючи у стягненні пені у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нертус Агро" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 09.09.2013 у справі № 902/939/13 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та збитків, а також в частині визнання недійсними підпунктів "а", "б", "в", пункту 4.4 договору купівлі-продажу № 24/01-П від 24.01.2011, скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 у справі № 902/939/13 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України 733 929, 24 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 537, 90 грн. збитків.

В касаційній скарзі заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Зокрема, заявник вказує, що стаття 1106 Цивільного кодексу України передбачає нарахування процентів при не оплаті чека, статті 554, 589 Цивільного кодексу України (правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою і заставою) передбачають одночасне нарахування неустойки, процентів і збитків, закріплені в частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України проценти не являються неустойкою.

Також, Позивач зазначає, що судова практика відповідно до статей 536, 549, 625 Цивільного кодексу України передбачає одночасне нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами та неустойки.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нертус Агро" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України заборгованості за договором купівлі-продажу № 24/01-П від 24.01.2011, договором підряду № 17 від 10.06.2011 на загальну суму 984 936,21 грн., із яких 711 253, 48 грн. - основний борг, 150000 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 107 723,16 грн. - неустойка, 262, 86 - збитки, 189, 20 грн. - 3% річних, 7, 51 грн. - інфляційна складова, 15 500 грн. - заборгованість за договором № 10 від 20.04.2011.

Згодом, Позивач неодноразово змінював розмір позовних вимог.

Враховуючи заяви Відповідача про зарахування зустрічних грошових вимог і заяви Позивача про зменшення заборгованості за поставлені товари і виконані роботи, місцевим господарським судом задоволено позовні вимоги про стягнення основного боргу на суму 210 809, 06 грн., 3 692,41 грн. пені, 1 106,93 грн. - 3% річних, 43,94 грн. - інфляційних втрат.

В цій частині рішення місцевого і постанова апеляційного господарських судів сторонами не оскаржуються.

Відповідно до пункту 4.1 "г" оплата товару Покупцем здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту його отримання.

Пунктом 4.4 договору купівлі-продажу № 24/01-П від 24.01.2011 сторони узгодили, що проценти за користування грошовими коштами підлягають оплаті у наступному розмірі:

а) 0,1% від неоплаченої вартості товару по специфікації по кожній видатковій накладній за кожен календарний день на протязі 30 календарних днів, з дати коли товар мав бути оплачений;

б) 0,3% від неоплаченої вартості товару по специфікації по кожній видатковій накладній за кожен календарний день на протязі 60 календарних днів після 30 календарних днів затримки розрахунків;

в) 0,5% від неоплаченої вартості товару по специфікації по кожній видатковій накладній за кожен календарний день до дня повної оплати після перебігу 60 календарних днів, зазначених в пункті "б" пункті 4.4 цього договору.

Відповідно до частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, а в силу частини 2 статті 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Передбачені пунктами 4.4 договору купівлі-продажу проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,1%, 0,3%, 0,5% за кожен день прострочення за своєю правовою природою підпадають під визначення неустойки, а саме пені.