ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2017 року Справа № 922/28/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Поляк О.І. (доповідач),суддів:Бакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016у справі№ 922/28/16 Господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"простягнення 736 519,72 грн,
за участю представників
від позивача: Громніцький Ю.П.;
від відповідача: Богдан С.В.;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2016 у справі № 922/28/16 (суддя Аріт К.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 (головуючий суддя - Тихий П.В., судді: Ільїн О.В., Хачатрян В.С.), в позові відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2016 у справі № 922/28/16 (головуючий суддя - Є. Борденюк, судді: Д. Кривда, С. Могил) рішення Господарського суду Харківської області від 14.03.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі № 922/28/16 скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення 201 158,88 грн пені, 273 890,54 грн інфляційних втрат та 14 661,01 грн 3% річних. У цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. У частині відмови у задоволені позову про стягнення 246 809,29 грн основного боргу рішення та постанову залишено без зміни.
За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 у справі № 922/28/16 (суддя Погорелова О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 (головуючий суддя - Терещенко О.І., судді: Сіверін В.І., Россолов В.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Харківміськгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 197 630,43 грн пені, 99 229,39 грн інфляційних, 14 357,61 грн 3% річних та 4 668,27 грн судового збору.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 у справі № 922/28/16 в частині стягнення з ПАТ "Харківміськгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 197 630,43 грн пені, 99 229,39 грн інфляційних, 14 357,61 грн 3% річних та судового збору та в оскарженій частині прийняти нове рішення відповідно до якого відмовити ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 11, 526, 538, 610 - 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-5, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 04.01.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ "Харківміськгаз" (покупець) укладений договір купівлі-продажу природного газу № 13-182-В, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором використовується покупцем виключно для забезпечення власних потреб об'єктів, які знаходяться на балансі покупця.
Пунктами 3.3, 3.4 договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця два примірники акта приймання-передачі природного газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з п. 4.1 договору кількість газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20 числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.
Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України. У разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 9.2 договору сторони погодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до розділу 11 договору цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині реалізації газу до 31.12.2013, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Господарськими судами встановлено, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставило протягом січня 2013 року - серпня 2015 року, а ПАТ "Харківміськгаз" прийняло природний газ на загальну суму 3 938 176,30 грн, що підтверджується актами приймання-передавання природного газу.
У зв'язку з порушенням ПАТ "Харківміськгаз" договірного зобов'язання із своєчасної та повної оплати поставленого за договором від 04.01.2013 природного газу, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ "Харківміськгаз" про стягнення з останнього на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 246 809,29 грн основного боргу, 201 158,88 грн пені, 273 890,54 грн інфляційних втрат та 14 661,01 грн 3% річних.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 246 809,29 грн основного боргу господарськими судами під час первісного розгляду справи було відмовлено у зв'язку з тим, що відповідач повністю погасив заборгованість з поставленого природного газу шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог на вказану суму, при цьому зазначене зарахування здійснене 19.11.2015, тобто до подання позову до суду.
Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат за результатами нового розгляду, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором від 04.01.2013 та поставив відповідачу протягом січня 2013 року - серпня 2015 року природний газ на загальну суму 3 938 176,30 грн, однак останній взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в передбачений договором строк не здійснив в повному обсязі оплату поставленого йому природного газу. При цьому місцевим господарським судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, та визнано обгрунтованим стягнення з відповідача 197 630,43 грн пені, 99 229,39 грн інфляційних, 14 357,61 грн 3% річних.
Крім того, залишаючи без змін рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд визнав необгрунтованими доводи відповідача про те, що несвоєчасне повернення позивачем актів приймання-передачі природного газу не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, враховуючи, що п. 6.1 договору від 04.01.2013 та його інші положення не ставлять обов'язок відповідача щомісячно сплачувати за отриманий газ до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, в залежність від дати оформлення відповідного акта приймання-передачі природного газу. Тобто, прострочення грошового зобов'язання відповідача за договором не пов'язане з моментом реального підписання акта приймання-передачі, а тому наявність або відсутність вказаних актів не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість фактично поставленого природного газу.
Сервіси для юристів