Постанова ВГСУ від 24.01.2017 року у справі №915/693/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 915/693/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О. - головуючого (доповідач), Кондратової І.Д., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016у справі№ 915/693/16 Господарського суду Миколаївської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль"про за участю від позивача: від відповідача:стягнення 106550267,58 грн., Громніцький Ю.П., Дяченко В.С.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 у справі № 915/693/16 (суддя Олейняш Е.М.) позов частково задоволено. Стягнуто із Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 15145906,06 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 1618416,92 грн. 3 % річних, 11003263,79 грн. пені, 3433531,92 грн. штрафу та 88534,33 грн. витрат з оплати судового збору. Відмовлено в позові в частині стягнення 55975012,09 грн. основного боргу, 4833626,93 грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 9035,04 грн. 3 % річних, 11097942,92 грн. пені та 3433531,91 грн. штрафу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 915/693/16 (у складі колегії суддів: Морщагіної Н. С. - головуючого, Гладишевої Т. Я., Савицького Я. Ф.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 у справі № 915/693/16 Господарського суду Миколаївського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 915/693/16, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 915/693/16 в частині відмови у стягненні 11003263,79 грн. пені, і прийняти нове рішення, яким стягнути із Публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 11003263,79 грн. пені, в іншій частині рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 915/693/16 Господарського суду Миколаївської області залишити без змін.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічним акціонерним товариством "Миколаївська теплоелектроцентраль" 17.12.2014 укладено договір купівлі-продажу природного газу № 44/15-ПР.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався передати у власність покупцеві у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом відповідно до УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Відповідно до п. 11.1 договору договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки природного газу з 01.01.2015 по 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг за його транспортування до повного погашення заборгованості.

В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди, якими змінювалась ціна за газ, банківські реквізити сторін.

Договір та додаткові угоди підписано та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним чи розірвання договору судам не надано.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що газ, який продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем.

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 17418 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірний/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Відповідно до п. 3.4 договору (в редакції додаткової угоди № 9 від 22.10.2015) покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного/газовидобувного/газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Продавець не пізніше 8-го числа повертає покупцю та газотранспортному /газовидобувному/ газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.4 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

На виконання умов договору № 44/15-ПР від 17.12.2014 продавцем у власність покупця передано імпортований природний газ за період з січня по квітень 2015 року та з жовтня по грудень 2015 року на загальну суму 122570271,49 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2015, 28.02.2015, 31.03.2015, 30.04.2015, 31.10.2015, 30.11.2015, 31.12.2015.

Акти підписано та скріплено печатками сторін без будь-яких зауважень щодо якості, вартості та кількості поставленого природного газу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.