Постанова ВГСУ від 24.01.2017 року у справі №910/4532/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 910/4532/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Яценко О.В., Данилової М.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Артус-79"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.10.2016у справі№ 910/4532/16Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Артус-79"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пареті"простягнення заборгованості в розмірі 73289,64грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Білоконь О.С., Кірюшина І.А. Гаджук П.П.В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Нечай О.В.) від 21.04.2016 у справі №910/4532/16 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пареті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артус-79" 3% річних в розмірі 1442,74грн, інфляційні втрати в розмірі 4528,58грн та пеню в розмірі 4809,12грн; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пареті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артус-79" витрати по сплаті судового збору в розмірі 202,70грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Власов Ю.Л., Станік С.Р.) від 12.10.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 змінено; пункти 1, 2, 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 у справі №910/4532/16 залишено без змін; змінено п.4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 щодо розподілу судового збору; п.4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 викладено в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пареті" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артус-79" витрати по сплаті судового збору в розмірі 724,47грн".

В касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.218, 853, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.43, 65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників позивача, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артус-79" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пареті" про стягнення заборгованості в розмірі 73289,64грн, в тому числі 58075,93грн основного боргу, 7195,80грн пені, 5859,17грн інфляційних, 2158,74грн 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 20.04.2016).Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язків по оплаті здійснених позивачем підрядних робіт.

Судами встановлено таке.

10.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пареті" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артус-79" (підрядник) було укладено Договір №10/08-2015 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе обов'язок власними і залученими силами та засобами виконати ремонтно-будівельні роботи з утеплення фасаду на об'єкті "Середня загальноосвітня школа №141 за адресою: м. Київ, бульвар Давидова, будинок 5" в Дніпровському районі міста Києва на викладених нижче умовах в кількості та якості, відповідно вказаних в Додатку №1 (Договірна ціна) та згідно затверджених термінів виконання, вказаних в Додатку №2 (Графік виконаних робіт) згідно Договору.

Загальна кількість виконуваних робіт по Договору вказується в Додатку №1 і визначається Актами виконаних робіт (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору ціни вказуються в Додатку №1 до Договору, який являється невід'ємною частиною Договору і приймаються на умовах "DDU - Україна, м. Київ, вул. Давидова, 5".

Згідно з п.3.2. та п.3.3. Договору попередня вартість даного Договору визначається сумарною вартістю Додатків до Договору. Фактична вартість Договору являється сумарною вартістю актів виконаних робіт. Загальна вартість Договору може бути змінена у випадках: за взаємною домовленістю сторін у випадку зміни об'ємів робіт; при змінах в податковому законодавстві України, які впливають на структуру ціни виробів, в період дії Договору (зміні належить тільки та частина суми Договору, яка не була виплачена на дату змін в законодавстві).

Зміни вартості договору оформлюються Додатковою угодою, яка являється невід'ємною частиною Договору, та підписується кожною з сторін.

Згідно з п.4.2. Договору порядок розрахунків між сторонами проводиться таким чином: подальший розрахунок замовник проводить за проміжні Акти прийому-передачі робіт (на підставі фактично виконаного обсягу робіт); остаточний розрахунок за виконані роботи згідно Договору здійснюється замовником протягом 3 (трьох) днів з моменту завершення виконаних робіт на об'єкті та підписання сторонами останнього Акта прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.5.2. Договору сторони домовились про те, що в ході виконання будівельних робіт підрядник подає, а замовник приймає проміжні акти прийому-передачі робіт (на підставі фактично виконаного обсягу робіт). При цьому замовник повинен на протязі 3 (трьох) робочих днів розглянути поданий документ і повернути підряднику його екземпляр з підписом. Якщо на протязі 3-х днів замовник не повертає підряднику його екземпляр підписаного акта прийому-передачі і не надає обґрунтованої відповіді про відмову до підпису, то акт прийому-передачі вважається підписаний, а роботи прийняті.

Пунктом 6.4.2. Договору визначено право підрядника ініціювати внесення змін до цього Договору шляхом направлення письмової пропозиції замовнику одночасно із примірником проекту додаткової угоди про внесення змін до цього Договору.

Відповідно до п.11.1. Договору будь-які зміни та доповнення до даного Договору мають силу лише в тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді і підписані обома сторонами.

З Додатку №1 до Договору вбачається, що сторонами узгоджено вид робіт та загальну вартість робіт, яка складає 97518,30грн.

31.08.2015 сторонами було підписано Акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2015 року на суму 97518,30 грн.

В подальшому, відповідачем з простроченням виконання свого грошового зобов'язання, було сплачено 97518,30грн згідно платіжного доручення №1518 від 02.03.2016 - 30000,00грн, згідно платіжного доручення №1525 від 10.03.2016 - 15000,00грн, згідно платіжного доручення №1526 від 11.03.2016 - 15000,00грн, згідно платіжного доручення №1529 від 18.03.2016 - 10000,00грн та згідно платіжного доручення №1531 від 08.04.2016 - 27 518,30грн.

Позивач зазначав, що у вересні 2015 року ним також були фактично виконані підрядні роботи на суму 58075,93грн об'єми та вартість яких було узгоджено безпосередньо з ОСОБА_7, який займав посаду головного інженера відповідача, про що свідчать власні підписи ОСОБА_7, зроблені 15.09.2015 на акті №2 приймання виконаних робіт за вересень 2015 року (форма КБ-2) та на довідці про вартість будівельних робіт за вересень 2015 року (форма КБ-3).

Відповідач, в свою чергу, заперечував факти узгодження, прийняття та виконання робіт за Актом №2.

Вирішуючи спір у справі, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст.843 ЦК України).