ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2015 року Справа № 916/2397/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Корсака В.А.- головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача (прокуратури) Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606)відповідачів, третьої особине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Укр-Петроль"на постановуОдеського апеляційного господарського від 09.09.2015 р.у справі № 916/2397/14 господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської областідо1. Біляївської районної державної адміністрації; 2. Приватного підприємства "Укр-Петроль"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівБіляївської районної радипрозобов'язання повернути земельну ділянкуВ С Т А Н О В И В :
У червні 2014 року заступник Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Біляївської районної державної адміністрації та Приватного підприємства „Укр-Петроль", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Біляївська районна рада Одеської області про визнання недійсним укладеного 29.07.2008 р. між відповідачами договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,250 га, розташованої на території Хлібодарської селищної ради за межами населеного пункту; повернення до земель запасу Хлібодарської селищної ради зазначеної земельної ділянки нормативною вартістю 76613,11 грн.
Після нового розгляду справи, рішенням господарського суду Одеської області від 22.06.2015 р. у даній справі (суддя Лічман Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. (головуючий суддя Аленіна О.Ю., судді Жекова В.І., Мишкіна М.А.), позов задоволено: визнано недійсним договір оренди від 29.07.2008 р. (реєстраційний номер 04.07.516.00003), укладений між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області та ПП „Укр-Петроль", на земельну ділянку загальною площею 0,250 га, яка розташована на території Хлібодарської селищної ради (12 км + 200 м автошляху М 16 Одеса-Кучурган (ліва сторона), зобов'язано ПП „Укр-Петроль" повернути до земель запасу Хлібодарської селищної ради Біляївського районну Одеської області земельну ділянку площею 0,250 га, яка розташована на території Хлібодарської селищної ради (12 км + 200 м автошляху М 16 Одеса-Кучурган (ліва сторона), стягнуто з Біляївської районної державної адміністрації на користь Державного бюджету України 1522,50 грн. судового збору, стягнуто з ПП „Укр-Петроль" на користь Державного бюджету України 1522,50 грн. судового збору.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, Приватне підприємство "Укр-Петроль" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2015 р. та рішення господарського суду Одеської області від 22.06.2015 р. скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2015 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Приватне підприємство "Укр-Петроль" надало до Вищого господарського суду України додаткові пояснення, які просить врахувати при вирішенні спору.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 23.12.2015 р. представника прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 25.07.2008 р. №1062/2008 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Укр-Петроль" в довгострокову оренду строком на 25 років для розміщення автозаправної станції на 250 заправок на добу на території Хлібодарської селищної ради (12 км.+200 м. автошляху М16 Одеса-Кучурган (ліва сторона), розроблений ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (пункт 1); передано ПП "Укр-Петроль" в довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 0,250 га, в тому числі: 0,250 га - відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покровом (інші) із земель сільськогосподарського призначення, що не надані у власність або користування і перебувають в запасі на території Хлібодарської селищної ради (за межами населеного пункту) (пункт 2); зобов'язано ПП "Укр-Петроль" укласти договір оренди землі з Біляївською районною державною адміністрацією та зареєструвати згідно чинного законодавства (пункт 3.1.); виконувати обов'язки землекористувача земельної ділянки згідно ст. 141 Земельного кодексу України (пункт 3.2).
На підставі даного рішення, 29.07.2008 р. між Біляївською райдержадміністрацією (орендодавець) та ПП "Укр-Петроль" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого в оренду строком на 25 років передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення - землі запасу Хлібодарської селищної ради загальною площею 0,250, в тому числі: 0,250 га - відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покровом (інші), яка знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївській район, на території Хлібодарської селищної ради, 12 км.+200м. автошляху М 16 Одеса-Кучурган (ліва сторона) для розміщення автозаправочної станції на 250 заправок на добу.
Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 76613,11 грн. на період будівництва, 383065,57 грн. після вводу об'єкта в експлуатацію, згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,25 га, виготовленої ПП "УКРЛЕНД" 04.07.2008р.
Згідно з п.п. 8, 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно витягу з протоколу №12 засідання комісії з питань регулювання земельних відносин від 11.07.2008р., в т.ч.: 7661,31 грн. в рік на період будівництва; 38306,56 грн. в рік після вводу об'єкта в експлуатацію. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Згідно п. 19 договору після припинення дії даного договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
У відповідності до п. 34 договору, дія останнього припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.
За умовами п. 38 договору, останній набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір зареєстрований в Біляївському районному відділі Одеської регіональної філії ДП "ЦДЗК" 27.10.2008 р. за №04.08.516.0003.
29.07.2008 р. за актом приймання-передачі ПП "Укр-Петроль" прийняло зазначену земельну ділянку.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор посилається на те, що в порушення чинних на момент виникнення спірних правовідносин редакцій ч.ч.1,4 ст.21 Закону України „Про оренду землі" та ст.23 Закону України „Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки отриманої ПП „Укр-Петроль" в оренду земельної ділянки на розгляд до Біляївської районної ради Одеської області не передавалась та нею не затверджувалась, що підтверджується листами Райради від 18.04.2014 р. № 26-21-142/01-117 та архівного відділу Райради від 18.09.2014 р. № 18-43/10, у зв'язку з чим оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст.203,215 ЦК України із застосуванням передбачених ст.216 Цивільного Кодексу України наслідків його недійсності у вигляді повернення об'єкту оренди.
Після нового розгляду, вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Так, суди попередніх інстанцій в своїх рішеннях зауважили, що за відсутності позитивного висновку державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки землі від 16.07.2008 р. №1409, остання не може вважатись належним чином проведеною, що свідчить про те, що договір оренди від 29.07.2008 р. укладено сторонами з порушенням Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку земель", що є підставою для визнання його недійсним.
Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується та звертає увагу на те, що під час первісного розгляду даної справи неналежне дослідження обставин справи судами попередніх інстанцій стало підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, проте, як вбачається з вищевикладеного, суди під час нового розгляду даної справи, всупереч вимогам частини 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, не виконали вказівки, які містились в постанові Вищого господарського суду України від 17.03.2015 р., що наразі призвело до необхідності для повторного направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи, що, приймаючи оскаржувані судові рішення, суди, насамперед, не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що має своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Так, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили.
У відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Приписами ст. 29 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом) визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах громадянина зазначений орган чи громадянин набуває статусу позивача, а в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.
Згідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.
В своїй позовній заяві прокурор вказував, що оскільки Біляївською районною державною адміністрацією були порушені вимоги діючого законодавства при укладенні спірного договору оренди землі, прокурор вимушений звернутись до суду з позовом самостійно.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що прокурором не було належним чином обґрунтовано та не було зазначено в чому саме полягає порушення інтересів держави, які підлягають захисту у суді та спричинення шкоди державі.
Сервіси для юристів