Постанова ВГСУ від 23.12.2015 року у справі №911/3572/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року Справа № 911/3572/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А.суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі№ 911/3572/15 Господарського суду Київської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської областіпровизнання права на користування земельною ділянкоюв судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаОСОБА_4, ОСОБА_5- - відповідачаЦвід О.І.

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Вишневої міської ради Києво - Святошинського району Київської області про зобов'язання вчинити певні дії та визнати право користування земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2015 (суддя Бабкіна В.М.) позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 (головуючий Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Шаптала Є.Ю.) вказану ухвалу суду скасовано. Матеріали позовної заяви направлено до Господарського суду Київської області для порушення позовного провадження.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Вишнева міська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції - залишити в силі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не скористалась правом, наданим статтею 1112 ГПК України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акта, що оскаржується.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якій просило суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди щодо відведення в оренду позивачу земельної ділянки площею 95 кв. м. по АДРЕСА_1 для розміщення та обслуговування торгового павільйону та визнати за позивачем право на користування на умовах оренди вказаною земельною ділянкою згідно принципу мовчазної згоди.

Підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, якою повернуто вказану позовну заяву та додані до неї документи без розгляду став висновок апеляційного господарського суду про помилковість висновку місцевого господарського суду щодо відсутності обставин, на яких ґрунтується позовна вимога та доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, що мало наслідком безпідставне повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає достатньо обґрунтованим, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником. Позовна заява повинна містити:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності;

2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус фізичної особи - підприємця;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору якщо такі проводилися;

61) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V1 цього Кодексу;

7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми (пункт 1 частини першої статті 63 ГПК України).

Ретельно дослідивши матеріали позовної заяви, суд апеляційної інстанції встановив, що в мотивувальній частині позову позивачем наведено у хронологічній послідовності обставини справи, норми чинного законодавства, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, також зроблено посилання на певні документи, якими він обґрунтовує правомірність заявлених вимог і копії яких додані ним до позову, а в прохальній частині позову позивачем чітко зазначено зміст позовних вимог.

Колегія погоджується з висновком апеляційної інстанції щодо помилковості посилання суду першої інстанції в ухвалі, як на підставу для повернення позовної заяви відповідно до пункту 1 частини першої статті 63 ГПК України, на те, що: у прохальній частині позовної заяви не вказано умов оренди, на яких позивач просить суд визнати за ним право користування земельною ділянкою; не зазначено згідно якого саме "принципу мовчазної згоди" суд має визнати за позивачем право користування; та у який саме спосіб, шляхом вчинення яких дій, мають бути усунуті перешкоди, оскільки зазначені обставини мають встановлюватись під час розгляду спору по суті, тобто на стадії судового розгляду, а не на стадії оцінки матеріалів позову за формальними ознаками.