ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2015 року Справа № 910/6575/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Картере В.І.,суддів:Барицької Т.Л., Іванової Л.Б.,розглянувши відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу „Южноукраїнська атомна електрична станція"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015у справі№910/6575/13 господарського суду міста Києваза позовомДержавного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу „Южноукраїнська атомна електрична станція"доПриватного акціонерного товариства „Укратоменергобуд"про стягнення 950 679,10 грн. збитків в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Юніна С.П.,
- відповідача Шенгера Г.Д., Мазурок І.В.,
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.12.2015 №02-05/963 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Губенко Н.М., змінено склад колегії суддів для розгляду даної справи та сформовано наступний склад суду: головуючий суддя Картере В.І., судді Барицька Т.Л. (доповідач), Іванова Л.Б.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2015 у справі №910/6575/13 (судді: Ковтун С.А., Любченко М.О., Марченко О.В.) задоволений позов Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу „Южноукраїнська атомна електрична станція" (надалі позивач/скаржник) до Приватного акціонерного товариства „Укратоменергобуд" (надалі відповідач) про стягнення 950 679,10 грн. збитків.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 (судді: Гаврилюк О.М., Зубець Л.П., Мартюк А.І.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Позивач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з відповідача збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем договору генерального підряду №12-06 від 03.03.2006 в частині виконання ремонтних робіт покрівлі.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014, позивачу відмовлено у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків, у зв'язку з виявленням відповідних недоліків в роботі відповідача з ремонту покрівлі поза межами гарантійного строку, який становить 1 рік.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2014 вказані рішення були скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. Підставою для скасування вказаних судових рішень, стало порушення судами попередніх інстанцій положень ст.ст. 4-7, 43 ГПК України в частині дослідження усіх обставин справи, зокрема, в частині узгодження сторонами вказаного договору гарантійного строку на покрівлю.
За результатами нового розгляду даної справи, місцевий господарський суд, задовольнив позов, при цьому, встановив наступні обставини.
03.03.2006 позивачем (замовник) та відповідачем (генеральний підрядник) був укладений договір генерального підряду № 12-06 на виконання ремонтних робіт об'єктів промислової і непромислової зони ВП „Південно-Української АЕС" для проведення місії OSART у 2006 року році, відповідно до умов якого генеральний підрядник на свій ризик за завданням замовника власними та залученими силами зобов'язаний виконати ремонтні роботи об'єктів промислової і непромислової зони ВП „Південно-Українська АЕС" для проведення місії OSART в 2006 року році (далі роботи) у встановлений термін згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 2, який є невід'ємною частиною договору) та переліку затверджених замовником робіт (додаток № 1, який є невід'ємною частиною договору).
Згідно з п. 2.2 договору від 03.03.2006 № 12-06 датою закінчення виконання робіт за цим договором є дата підписання технічних актів здачі-приймання закінчених ремонтних робіт.
Пунктом 8.1 договору від 03.03.2006 № 12-06 генеральний підрядник гарантував якість виконаних ремонтних робіт вимогам нормативної документації та умовам договору.
Відповідно до п. 8.2 договору № 12-06 гарантія якості виконаних ремонтних робіт встановлюється з дати виведення об'єктів з ремонту та підписання технічних актів здачі-приймання закінчення ремонтних робіт і становить 1 рік.
В той же час, вказаний договір було підписано позивачем (замовником) з протоколом розбіжностей, з урахуванням листа від 31.03.2006, відповідно до якого п. 8.2 договору від 03.03.2006 № 12-06 викладався в наступній редакції: гарантія якості виконаних ремонтних робіт встановлюється з дати виведення об'єктів з ремонту та підписання технічних актів здачі-приймання закінчення ремонтних робіт і становить 1 рік; визначити гарантійний термін по видах робіт: 1 рік - на ремонт приміщень, 3 роки - на монтажні роботи з облицювання ШК, 5 років на експлуатацію фасадних конструкцій ІЛК, 1 рік - на ремонт покрівель окремими місцями, 3 роки - на капітальний ремонт покрівель, 1 рік - на ремонт швів, 1 рік - на ямочний ремонт доріг.
Пропозиції замовника (позивача) про встановлення гарантійних термінів строком в 3 роки на облаштування, зокрема, покрівель не погоджено та виключено.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо погодження гарантійного строку в три роки на капітальний ремонт покрівель. У відповідь на останній лист позивача від 20.06.2006 № 38/5588 щодо узгодження спірних питань, генпідрядник (відповідача) листом від 05.07.2006 №618 надав згоду на встановлення гарантійного строку в 3 роки на експлуатацію покрівель при капітальному ремонті із мастики ЖКМк з моменту вводу її в експлуатацію.
Відповідно до ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Статтею 860 ЦК України унормовано, що перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до приписів ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з приписами ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Отже, встановивши наведені вище обставини, врахувавши вказівки суду касаційної інстанції, викладені в постанові у даній справі від 08.10.2014, суди попередніх інстанцій прийшли до правомірного висновку про те, що сторонами, шляхом обміну листами (тобто, в спрощений спосіб) врегульовано розбіжності щодо гарантійного строку експлуатації покрівель при капітальному ремонту із мастики ЖКМк та встановлено його тривалістю в три роки.
Крім того, як встановили суди, останні роботи за договором генерального підряду були виконані відповідачем у вересні 2006 року, про що свідчить, зокрема, підписаний сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт від 29.09.2006 №37.
Сервіси для юристів