ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2015 року Справа № 910/13483/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Прокурора Головної військової прокуратурина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.10.2015у справі № 910/13483/14 Господарського суду м. Києва за позовомВідкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"до Державного підприємства державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державного концерну "Укроборонпром"за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (м. Феодосія)за участюГенеральної прокуратури Українипростягнення 8 100 000 доларів США
в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаТрохимчук О.І.- - відповідачаПопічко Р.Р.- - третьої особи-1не з'явився - - третьої особи-2не з'явився - - Генеральної прокуратури УкраїниЯговдік С.М.
В С Т А Н О В И В :
В липні 2014 року Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", в якій просило суд стягнути з відповідача на свою користь 8 100 000 доларів США боргу та судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державний концерн "Укроборонпром".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 (суддя Любченко М.О.) у даній справі позов задоволено повністю. Судове рішення мотивоване обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, смт. Приморський. вул. Десантників, буд. 1).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 (головуючий Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із рішеннями судів, Прокурор Головної військової прокуратури звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу та додаткових письмових поясненнях Відкрите акціонерне товариство "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" заперечує проти доводів касатора і просить суд в задоволенні скарги прокурора відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
Державне підприємство державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" та Державний концерн "Укроборонпром" не надіслали своїх відзивів на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Державний концерн "Укроборонпром" не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.12.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море", як комітентом (позивачем у справі), та Державним підприємством державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", як комісіонером (позивачем у справі), було укладено договір № USE-16/1-400/К-08 (далі - договір), у відповідності до п. 2.1 якого комісіонер зобов'язався за дорученням комітента за комісійну плату укласти з замовником за рахунок комітента, але від свого імені, правочин (зовнішньоекономічний контракт) щодо суднобудування кораблів № 1 та № 2 (без обладнання замовника), виготовлення та поставки продукції, здійснення технічного сприяння при дообладнанні кораблів № 1 та № 2 та будівництва кораблів № 3 та № 4 в країні замовника на умовах вказаного правочину.
У розділі 9 договору сторони погодили порядок перевірки етапів будівництва кораблів № 1 та № 2. Зокрема, контрагенти визначили, що в процесі будівництва вказаних кораблів виділяються наступні етапи будівництва: підготовка виробництва, моментом закінчення якого є закладна в стапель; створення корпусу, моментом закінчення якого є завершення правки корпусу; електромеханічний монтаж та добудова, що закінчується готовністю до швартових випробувань; швартові та ходові випробування, які завершуються закінченням ходових випробувань.
У додатку № 6 до договору сторони визначили етапи будівництва кораблів № 3 й № 4 та строки їх виконання: підготовка виробництва, виготовлення оснащення; закладка і розкрій; зборка корпусу і надбудови в стапелі; виправлення корпусу; покриття ґрунту, лакоокраска й ізоляція; електромонтажна робота, монтаж систем і устаткування, обробка приміщення; швартовні випробування; ходові випробування; підготовка до остаточних випробувань.
У додатку № 50 "Графік надходження коштів" контрагентами визначений порядок перерахування комісіонером грошових коштів на рахунок комітента. При цьому, вказаним додатком визначено, що грошові кошти перераховуються за кожний окремий етап виконаних робіт. Зокрема, сторонами погоджено окремі етапи надходження грошових коштів за виконання робіт з будівництва кораблів, виконання кожного з яких не залежить від попереднього.
Стосовно будівництва корабля № 2 комісіонер та комітент визначили наступний графік надходження грошових коштів: вступ контракту із замовником в силу - 7 900 000 доларів США; етап "Підготовка виробництва", що включає заявочно-закупочну компанію, укладання договорів з іншими постачальниками вартістю 13 200 000 та 382 668 доларів США; етап "Збирання корпусу та надбудови у шпателі" та "Прав корпусу" - 10 350 доларів США; етап "Ґрунтування, фарбування, ізоляція" та "Електромонтажні роботи, монтаж трубопроводів, обробка та обладнання приміщень" - 7 400 000 доларів США; етап "Швартовні випробування" та "Ходові випробування" - 2 200 000 доларів США; етап "Підписання приймально-здавального акту" та "Транспортування в Китай" - 8 100 000 доларів США; етап "Завершення остаточних випробувань" - 988 410 доларів США. Платежі здійснюються після завершення відповідного періоду. При цьому на аналогічних умовах сторони визначили і порядок оплати робіт з будівництва інших кораблів.
Таким чином, умовами договору № USE-16/1-400/К-08 та додатками до нього сторони фактично визначили окремі етапи будівництва кораблів №№ 1, 2, 3 та № 4, їх приймання комісіонером та порядок оплати.
Спір у даній справі виник через неналежне виконання комісіонером обов'язків щодо перерахування грошових коштів на рахунок комітента за окремі етапи будівництва корабля № 2, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу у розмірі 8 100 000 доларів США.
Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) та статті 173 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором комісії, який підпадає під правове регулювання норм статей 1011-1028 ЦК України та статей 264-271 ГК України.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК України).
Сервіси для юристів