ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2015 року Справа № 908/3582/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скаргиДепартаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської радина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 29.09.2015р. у справі господарського суду№908/3582/15 Запорізької області за позовом1) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 2) міського комунального підприємства "Основаніє"допублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ"про за участю представників сторін: позивача 1- позивача 2- відповідача -внесення змін до п.1 додаткової угоди від 01.12.2011р. до договору оренди майна №67/05 від 02.12.2002р. не з'явився не з'явився не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (позивач-1) і міське комунальне підприємство "Основаніє" (позивач-2) звернулись до господарського суду Запорізької області з позовом до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ" (відповідач) про внесення змін до п.1 додаткової угоди від 01.12.2011р. до договору оренди майна №67/05 від 02.12.2002р. та викладення його у запропонованій редакції.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.08.2015р. (суддя Азізбекян Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2015р. (судді Попков Д.О., Стойка О.В., Зубченко І.В.) у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі, посилаючись на недоведеність позивачами наявності передбачених діючим законодавством підстав для зміни договору, встановленою законодавчою забороною запроваджувати зміну ціни договору після його виконання та безпідставним пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.12.2002р. між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради (Орендодавець), комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №5" (Балансоутримувач) та відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Оранта-Січ" (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №67/05 з додатками та додатковими угодами до нього.
Відповідно до п.1.1 договору (в редакції додаткової угоди від 27.10.2014р.) відповідачу передано в строкове оплатне користування частина нежитлового приміщення X підвалу (літ. А-8), загальною площею 32,15 кв. м., в будинку 16 по вулиці Малиновського в місті Запоріжжі, у складі Ѕ приміщення №1 площею 1,95 кв.м., Ѕ частини приміщення №2 площею 6,5 кв.м. та торгівельного залу №3 площею 23,7 кв.м.
Вказаним договором передбачено, що приміщення передано для розміщення офісу.
Передача об'єкту оренди підтверджена актом прийому-передачі від 02.12.2002р.
Договір укладено строком на 3 роки з 02.12.2002р. по 02.12.2005р.
Судами встановлено, що після закінчення терміну дії договору оренди жодна із сторін не заявила про його припинення, у зв'язку із чим, договір продовжив свою дію.
Додатковими угодами від 30.04.2010р. та 01.08.2012р. до договору оренди внесено зміни в частині заміни Балансоутримувача з КП "ВРЕЖО №5" на КП "ВРЕЖО № 11", а потім на Міське комунальне підприємство "Основаніє".
Згідно із додатковою угодою від 01.06.2011р. до договору оренди змінено Орендодавця з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.
Додатковою угодою від 01.12.2011р. сторонами внесено зміни в договір оренди, а саме встановлено з грудня 2011 року новий розмір орендної плати, при цьому застосовано ставку орендної плати 18% як для офісу.
В результаті планової перевірки фінансово-господарської діяльності департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, проведеної державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області на початку 2015 року, було виявлено, що додаткова угода від 01.12.2011р. до договору оренди була укладена із застосуванням невірного розміру річної орендної ставки. Так, замість орендної ставки у розмірі 40%, яка спеціально передбачена для розміщення фінансових установ, була застосована ставка у розмірі 18%, яка передбачена для офісів.
З метою усунення вказаного порушення департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради було підготовлено проект відповідної додаткової угоди до договору оренди, який було направлено відповідачу разом з листом від 26.03.2015р. №1298/01/01-07.
Відповідач, листом від 10.04.2015р. №1271 повідомив позивача-1 про те, що не згодний на зміну розміру орендної плати.
Позивач-1 листом від 12.05.2015р. №1891/01/01-07 направив проект договору про внесення змін до додаткової угоди від 01.12.2011р. до договору оренди від 02.12.2002р. №67/05 від 07.05.2015 р. та запропонував внести зміни до пунктів 1 та 2 додаткової угоди від 01.12.2011р. до договору оренди від 02.12.2002р. №67/05.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Предметом оренди за договором №67/05 від 02.12.2002р. є комунальне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Сервіси для юристів