Постанова ВГСУ від 23.12.2014 року у справі №922/1591/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 922/1591/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4на постановувід 12.11.2014 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/1591/14 господарського суду Харківської областіза позовомФОП ОСОБА_5доФОП ОСОБА_4простягнення коштівза участю представників:

позивача: ОСОБА_6, дов. від 16.05.2014 б/н;

відповідача: ОСОБА_7, дог. про надання правової допомоги від 29.09.2014;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.07.2014 (суддя О. Присяжнюк), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 (судді М. Слободін, Т. Гончар, Н. Гребенюк) позов задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_5 - 466048,84 грн. заборгованості та 3 % річних в розмірі 27353,34 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 9 868,04 грн.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 - відповідач у справі, - звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.07.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Вважає, що судами неправильно застосовано ст. 604 ЦК України, та недотримано вимог ст.ст. 33, 36, 43 ГПК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

01 листопада 2008 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено Договір оренди нерухомого майна №3, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) зобов'язався передати, а орендар (відповідач) зобов'язався прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху №37-38 загальною площею 259,2 кв.м., що знаходяться у будівлі літ. «А-9» за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1. Договору).

Об'єкт оренди передається орендодавцем (позивачем) орендарю (відповідачу) на підставі Акту приймання-передачі на протязі трьох календарних днів з моменту підписання цього Договору (п.2.1. Договору оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008р.).

По закінченню строку оренди або у випадку дострокового розірвання цього Договору, орендар зобов'язаний на протязі 14 календарних днів з моменту закінчення строку дії договору або з дати його дострокового розірвання повернути орендодавцю (позивачу) об'єкт оренди за Актом приймання-передачі в належному стані (п.2.3. Договору оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008р.).

Пунктом 4.1. Договору оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008р. сторони погодили, що розмір орендної плати складає 20000,00 грн. на місяць.

Орендна плата повинна була сплачуватися орендарем до 5-го числа кожного поточного місяця авансом в готівковій або безготівковій (шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок) формі.

Сторони у Договорі оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008 р. передбачили, що вартість орендної плати та порядок її внесення можуть бути змінені за письмовим узгодженням сторін (п.п.4.2-4.3. Договору оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008р.).

По закінченню кожного звітного місяця між сторонами підписується акт виконаних робіт, в якому серед іншого мала зазначатися вартість спожитих орендарем (відповідачем) комунальних послуг. Орендар (відповідач) компенсує орендодавцю (позивачу) вартість спожитих відповідачем комунальних послуг, за які перед комунальними службами здійснював розрахунок позивач (п.4.6. Договору оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008 р.).

Пунктом 6.1. Договору оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008 р. сторони погодили, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р.

На цю обставину щодо строку дії Договору оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008 р. (відсутність доказів його продовження) посилалась фізична особа-підприємець ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі.

Відповідно до п.6.2. Договору оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008 р., сторони зазначили, що пролонгація даного договору здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Договір оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008р. відповідно до Додаткової угоди №3 від 25.12.2009 р. був пролонгований до 31.12.2010р., а відповідно до Додаткової угоди №4 від 25.12.2010р. - був пролонгований за погодженням сторін до 31.12.2011 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що строк дії договору закінчився 31.12.2011р.

Доказів внесення орендної плати на умовах, визначених п.4.1. Договору оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008р. відповідач ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, в обґрунтування доводів апеляційної скарги, на підставі ст. 33 та 101 ГПК України, не надав.

10 жовтня 2011 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено Договір про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 3 від 01.11.2008 року.

Відповідно до п.1 Договору про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 3 від 01.11.2008 р., сторони погодили, що станом на 10.10.2011р. у орендаря (відповідача) перед орендодавцем (позивачем) виникла заборгованість за Договором оренди нерухомого майна №3 від 01.11.2008р. в розмірі 300 000, 00 грн., ПДВ не передбачено, яку орендар (відповідач) зобов'язується погасити на умовах цього Договору про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 3 від 01.11.2008 р.

Своє грошове зобов'язання за вказаним Договором орендар (відповідач) зобов'язався погасити до 01.05.2012 року (п.4 Договору від 10.10.2011р. про проведення взаєморозрахунків між сторонами за договором оренди нерухомого майна № 3 від 01.11.2008 р.).

Відповідно до п.2 Договору сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання орендаря (відповідача) по погашенню заборгованості в сумі 300 000,00 грн. в іноземній валюті - доларах США, що станом на день укладення цього Договору, тобто на 10.10.2011р. за курсом НБУ, який складав 797,2700 грн. за 100 доларів США, складає 37628,40 доларів США.