Постанова ВГСУ від 23.11.2016 року у справі №925/722/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 925/722/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю представника ПрАТ "Драбівське" - Тимошенка Б.А. дов. б/н від 8 липня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПрАТ "Драбівське" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2016 року у справі Господарського суду Черкаської області за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ПрАТ "Драбівське", треті особи - ТОВ "Бул-Спрей", Арбітражний керуючий, ліквідатор ТОВ "Ріана-Реєстр" Клименко Олександр Юрійович про визнання права власності на акції, витребування акцій та припинення права власності на них,

УСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до ОСОБА_6 (далі - відповідач-1) та ПрАТ "Драбівське" (далі - відповідач-2) з позовом про визнання за позивачем права власності на прості іменні акції ПрАТ "Драбівське" у кількості 2061639 штук сумарною номінальною вартістю 515409 гривень 75коп. та витребування простих іменних акцій ПрАТ "Драбівське" у кількості 2061639 штук сумарною номінальною вартістю 515409 гривень 75 коп. у ОСОБА_6, припинити його право власності на зазначені прості іменні акції.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним позбавленням позивача права власності на акції ПрАТ "Драбівське" та виключенням з реєстру акціонерів товариства.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 2 липня 2016 року відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 2 липня 2016 скасовано.

Матеріали справи передано на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

У касаційній скарзі ПрАТ "Драбівське" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2016 року, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 2 липня 2016 року залишити без змін.

Посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм ст. 167 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України.

Вказує на те, що спір щодо права власності на частки у статутному капіталі ПрАТ "Драбівське" за своєю правовою природою є цивільно-правовим, не пов'язаний з реалізацією корпоративних відносин та за суб'єктним складом сторін не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги позивач, відповідач-1 та треті особи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника ПрАТ "Драбівське", обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 2 липня 2016 року суд першої інстанції відмовив позивачу - ОСОБА_5 у прийнятті позовної заяви про визнання права власності на акції, витребування акцій та припинення права власності на акції на підставі п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що цей спір не є корпоративним, а пов'язаний з обігом цінних паперів, та за суб'єктним складом учасників справа не підвідомча господарським судам.

Однак, суд апеляційної інстанції підставно не погодився з вказаними висновками місцевого господарського суду та обгрунтовано скасував вказану ухвалу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Разом з тим, згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Таким чином, з огляду на приписи наведених норм процесуального закону, господарським судам підвідомчі справи і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

При цьому, справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.