ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2016 року Справа № 922/633/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівАлєєвої І.В., Кравчука Г.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скарги1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" та 2. Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід29.08.2016у справі№922/633/16Господарського судуХарківської областіза позовомПриватного підприємства "Три А"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" 2. Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз"прозобов'язання вчинити певні дії
за участю
- позивача:Мухітдінов Р.Д. (ордер № 000001 від 01.03.2016)- відповідачів-1, 2:Зубрич Д.О. (довіреність від 01.02.216 та довіреність від 05.08.2016),
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись у суд з даним позовом, Приватне підприємство "Три А" (далі - позивач) просило, з урахуванням заяви про уточнення позову зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (далі-відповідач-1) та Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (далі-відповідач-2) виключити зі складу заборгованості суму 135 792,23 грн., яка була нарахована відповідачами позивачу в період з 08.07.2015 10:00 год. по 22.07.2015 11:45 год. з розрахунку 15131,20 куб.м.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-2 безпідставно здійснено перерахунок спожитого позивачем природного газу за спірний період.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2016 (суддя Калантай М.В.) в позові відмовлено.
Оскарженою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., судді Гребенюк Н.В., Істоміна О.А.), вказане рішення суду скасовано, позов задоволено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційних скаргах відповідачі просять скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2015 між відповідачем-1 (постачальник), відповідачем-2 (газорозподільне підприємство), та позивачем (споживач), укладено договір №2015/ТП-ПР-110033, за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку, та на умовах, передбачених договором.
Згідно пункту 2.2 договору облік обсягів газу, що постачається на умовах договору здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, а також згідно з Технічною угодою та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його розподілу.
Пунктом 2.3 договору визначено, що обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку №1 до договору.
Відповідно до пункту 2.4 договору газорозподільне/газотранспортне підприємство має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання, діє в частині постачання природного газу з 01.07.2015 та укладається на строк до 31.12.2015.
Також встановлено, що 07.07.2015 року відповідачем-2 під час перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу позивача було складено акт № 28104/15, яким виявлено розбіжність у показаннях між лічильником газу GMS-G40-40 заводський номер 032532 та коректором об'єму газу КПЛГ-2.01Р заводський номер 01237, що свідчить про збої в роботі вузла обліку газу, зокрема, інформація з коректора: показання лічильнику - 170347куб.м., а показання механічного лічильника - 170316 куб.м. Вказаний акт підписаний відповідачем-2 та позивачем.
На підставі акту від 07.07.2015 № 28104/15 перевірки технічного стану вузла обліку, відповідачем-2 направлено позивачу повідомлення від 17.07.2015 №12/2097 про проведення 22.07.2015 робіт щодо позачергової повірки лічильника газу GMS-G40-40 заводський номер 032532.
22.07.2015 відповідачем-2 складено акт перевірки технічного стану вузла обліку №28972/15, яким встановлено, що виїзд здійснено на підставі листа від 17.07.2015 для демонтажу лічильника газу та направлення його на позачергову повірку. Роботи по демонтажу проведено із заміною несправного лічильника на інший GMS-G40-40 заводський номер 000633. Даний акт підписано представниками відповідача-2 та позивача.
22.07.2015 відповідачем-2 складено протокол про направлення лічильника газу GMS-G40-40 заводський номер 032532 на позачергову повірку, за результатами якої Державним підприємством "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" 28.07.2015 видано довідку № ЦСБ-45П про непридатність засобу вимірювальної техніки (далі-ЗВТ) (лічильника газу GMS-G40-40 заводський номер 032532).
Листом від 31.07.2015 № 12/2212 відповідач-2, з посиланням на вказану довідку, повідомив позивача про здійснення технічного розрахунку природного газу за період з 08.07.2015 по 22.07.2015 в обсязі 15,1312 тис. м куб., та направив йому для підписання примірник технічного розрахунку від 30.07.2015.
Згідно акту приймання-передачі природного газу від 31.07.2015 №ХОЗ00001769 відповідачем-1, з урахуванням здійсненого відповідачем-2 перерахунку, за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 позивачу нараховано до сплати 137800,68грн. за спожитий газ в обсязі 15,355тис. куб. м, але від підписання технічного розрахунку та акту приймання-передачі природного газу позивач відмовився, не погоджуючись із визначеним обсягом спожитого природного газу.
Позивач листами неодноразово звертався до відповідача-2 з проханням провести перерахунок показань спожитого газу, але останній у своїх листах проти проведення нового розрахунку заперечував, посилаючись на те, що технічний розрахунок від 30.07.2015 здійснено у відповідності до вимог нормативних документів.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що у зв'язку з несправністю ЗВТ позивача, відповідачем-2 правомірно прийнято рішення про здійснення перерахунку споживання природного газу позивачем.
Апеляційний суд скасовуючи наведене рішення суду першої інстанції свою постанову мотивував тим, що оскільки двосторонній акт про порушення позивачем відповідних правил, газорозподільним підприємством не складався, підстави для здійснення позивачу перерахунку об'ємів спожитого газу, відсутні.
Підстави для скасування постанови апеляційного суду відсутні виходячи із наступного.
Сервіси для юристів