Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 23.11.2016 року у справі №915/454/16

Постанова ВГСУ від 23.11.2016 року у справі №915/454/16

09.02.2017
Автор:
Переглядів : 120

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року Справа № 915/454/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників: позивача Снігір Є.О. дов. від 05.10.2016 відповідача Білань Л.В. дов. від 04.01.2016 №6 перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "ОМО"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016у справі№915/454/16 Господарського суду Миколаївської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ОМО"доДочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"простягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №1 від 03.05.2013 в сумі 409734,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМО" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу №1 від 03.05.2013 у розмірі 409734,50 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.05.2016 (суддя Корицька В.О.) позовні вимоги задоволено. З ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "ОМО" стягнуто заборгованість за договором купівлі-продажу №1 від 03.05.2013 в сумі 409734,50 грн.

Суд першої інстанції, з посиланням на приписи частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, статті 655, 629, 530, 525, 526 Цивільного кодексу України дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 409 734,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, місцевим господарським судом відхилено посилання відповідача на те, що з наданих позивачем видаткових накладних вбачається, що вони підписані невстановленою особою, відсутні дані щодо посади, прізвища, даних щодо довіреності на отримання товару від імені відповідача, а тому неможливо ідентифікувати особу, що брала участь у господарській операції, у зв'язку із чим надані видаткові накладні не можуть бути прийняті судом як належний та допустимий доказ, та зазначено, що дійсно видаткові накладні містять лише підписи отримувача, проте, за твердженням суду здійснення господарських операцій по отримання ПММ підтверджується й іншими доказами у справі, зокрема долученими товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, які оформлялись позивачем та підписувались водіями для транспортування вантажу. При цьому, суд зазначив, що дані документи містять ПІБ та посади осіб, які їх відпустили/прийняли, довіреність на отримання ПММ.

Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що реалізація договору відбулась частковим виконанням відповідачем зобов'язання, оскільки 14.01.2016 та 08.02.2016 були здізйснені проплати на виконання договору, а як вбачається з розпоряджень, які наявні в матеріалах справи, на територію позивача 05.01.2016 та 13.01.2016 було дозволено проїзд транспорту з водієм ОСОБА_6, який працює у ДП "Миколаївоблавтодор", що підтверджується відомостями за 2015-2016 роки, що також, на думку суду, підтверджує виконання сторонами умов договору в частині поставки товару.

Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що між сторонами відбулось реальне виконання умов договору, товар був поставлений, а грошові кошти за нього сплачені частково, а відсутність даних щодо посади, прізвища, даних щодо довіреності на отримання товару від імені відповідача на видаткових накладних, тобто правильність оформлення первинних бухгалтерських документів, не може ставитись в залежність від виконання зобов'язань за договором в частині оплати поставленого товару.

За апеляційною скаргою ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 (колегія у складі суддів: головуючий суддя Аленін О.Ю., судді Жеков В.І., Пироговський В.Т.) скасоване, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМО" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016, а рішення господарського суду Миколаївської області від 31.05.2016 у даній справі залишити в силі.

Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Також заявник зазначає про неправильне та неповне дослідження доказів, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.10.2016. справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.10.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.11.2016 було визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОМО" у своєму відзиві на касаційну скаргу просить залишити постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутніх у судовому засіданні 23.11.2016 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу частково з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 03.05.2013 між TOB "ОМО" (продавець) та ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору продукцію (товар) паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ) у кількості та асортименті згідно товарних накладних.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 договору поставка товару здійснюється в день надходження на розрахунковий рахунок продавця 100% передоплати вартості відповідної партії товару. Датою поставки товару вважається дата на товарній накладній разом з рахунком та на податковій накладній. У випадку перевищення кількості фактично поставленого товару над кількістю попередньо сплаченого, Покупець здійснює доплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом трьох банківських днів з моменту відвантаження товару.

Ціна за поставлений товар визначається в національній валюті України, є договірною та визначається у товарній накладній (пункт 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що якість, маркування, пакування, хімічний склад товару, повинні відповідати ГОСТам та ТУ для даного виду товару та підтверджуватись сертифікатом якості, який виданий заводом - виробником.

Розділом 5 договору сторони передбачили умови приймання-передачі товару. Так, товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем за якість - у відповідності до сертифікату якості заводу - виробника. Приймання товару покупцем за кількістю та якістю здійснюється в порядку передбаченому Інструкціями Госарбітражу П-6 та П-7. У випадку якщо якість товару не відповідає вимогам даного договору продавець здійснює заміну такого товару або повертає його вартість за умови надання покупцем підтверджуючих документів, які видані компетентною лабораторією. Право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання всіх оформлених документів, вказаних в пункті 2.3 даного договору.

Відповідно до пункту 6.1 договору у випадку порушення зобов'язань, які випливають з умов даного договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 7.1 договору усі спори, що виникають в процесі виконання умов даного договору або пов'язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. При не досягненні сторонами згоди спір вирішується у судовому порядку, згідно діючого в Україні законодавства.

У відповідності до пунктів 8.1, 8.2 договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2014. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про припинення дії договору за два місяця до закінчення строку дії договору, він вважатиметься продовженим на той самий термін.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст