ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2016 року Справа № 910/11455/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б,
за участю представників: позивача - Рєзнікова В.І., Архіпова О.Ю., Міщенка І.С. дов. № 384 від 14 червня 2016 року, Награбовського О.В. дов. № 111 від 15 січня 2016 року та відповідача - Глушленка В.О. дов. № Ц/3-04/303-16 від 15 листопада 2016 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Перший український міжнародний банк" до ПАТ "Українська залізниця", третя особа - Державне підприємство "Донецька залізниця", про стягнення грошових коштів,
УСТАНОВИВ:
У червні 2016 року ПАТ "Перший український міжнародний банк" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Українська залізниця" (далі - відповідач), третя особа - Державне підприємство "Донецька залізниця", з позовом про стягнення з відповідача 18766420,62 долари США кредиту, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 червня 2016 року становить 467051958 гривень 01 коп., 3285116,99 доларів США боргу по сплаті процентів за користування кредитними коштами, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 червня 2016 року становить 81758815 гривень 58 коп.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням третьою особою, правонаступником якої є позивач, умов кредитного договору № 13.11-555 від 7 листопада 2013 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 липня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ПАТ "Перший український міжнародний банк" грошові кошти: 18766420,62 долари США кредиту, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 червня 2016 року становить 467051958 гривень 01 коп., 3285116,99 доларів США процентів, що за офіційним курсом НБУ станом на 16 червня 2016 року становить 81758815 гривень 58 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25 липня 2016 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ "Українська залізниця" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25 липня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст.11, 509, 104, 107 Цивільного кодексу України, норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", ст. ст. 32-38, ч. 2 ст. 82, п. 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначає, що судами помилково не застосовано положення постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року та постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 12 липня 2014 року, норми яких підлягали до застосування, в результаті чого було неправильно вирішено питання правонаступництва та незаконно покладено на заявника боргові зобов'язання Державного підприємства "Донецька залізниця" за кредитом.
Стверджує, що моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", тобто, запису про припинення юридичної особи.
Також зазначає, що при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому має бути про це чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи-попередника з ЄДР, про що зазначено також у постанові Кабінету Міністрів України № 200 від 25 червня 2014 року.
Вважає, що ПАТ "Українська залізниця" не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав до відповідача тимчасово призупинена до завершення проведення антитерористичної операції, а отже, останній не набув прав і обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця".
Вказує, що суди безпідставно відхилили посилання відповідача на форс-мажорні обставини і, в порушення ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України, жодним чином не перевірили тверджень відповідача про те, що вимога банку про дострокове повернення кредиту не грунтується на умовах договору.
Вважає безпідставним висновок судів попередніх інстанцій про те, що настали обставини, які позивачу надавали право вимагати дострокового повернення кредиту.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Перший український міжнародний банк" заперечує проти задоволення касаційної скарги, просить залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 25 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 вересня 2016 року.
Зазначає, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" моментом виникнення універсального представництва ПАТ "Українська залізниця" є дата державної реєстрації товариства.
Вказує, що аналіз норм ст. ст. 106, 107 Цивільного кодексу України, ст.ст. 56-58 Господарського кодексу України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" дає підстави стверджувати, що передавальний акт призначений для забезпечення обліку прав та обов'язків, які передаються при реорганізації, і його затвердження як юридичний факт не має самостійного значення для виникнення універсального представництва.
Вважає висновки судів про відсутність зв'язку між інвентаризацією майна ДП "Донецька залізниця" з встановленням факту правонаступництва ПАТ "Українська залізниця" є вірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги третя особа повідомлена належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволення з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 7 листопада 2013 року між ПАТ "Перший український міжнародний банк" (кредитодавець) та Державним підприємством "Донецька залізниця" (позичальник) укладено кредитні договори № 13.11-555, № 13.11-556 та № 13.11-557, із змінами, внесеними до них в подальшому додатковими угодами за № 1 від 11 серпня 2014 року, № 2 від 10 вересня 2014 року, № 3 від 29 грудня 2014 року, № 4 від 30 січня 2015 року та № 5 від 29 квітня 2015 року.
Сервіси для юристів