Постанова ВГСУ від 23.09.2015 року у справі №922/4963/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 922/4963/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Енергооблік" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015р. у справі господарського суду№922/4963/14 Харківської області за позовомдержавного підприємства "Криворізька теплоцентраль"доприватного акціонерного товариства "Енергооблік" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 1 594 148,56 грн. Бібленко І.В. дов.№1527/01 від 06.04.2015 Середенко Р.В. дов. б/н від 17.09.2015В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Енергооблік" про стягнення 1594148,56грн. з яких: сума попередньої оплати у розмірі 1248100,01грн., 99848,00грн. 8 % штрафу за прострочення поставки, 149772,00грн. пені, штрафні санкції за користування чужими коштами у сумі 96428,55грн. та судовий збір.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.01.2015 (суддя Жиляєв Е.М.) позов задоволено частково: стягнуто з ПрАТ "Енергооблік" на користь державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" 99848,00грн. штрафу, 1996,96грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не заявлені вимоги про повернення отриманої передоплати, договір поставки є діючим, право позивача на повернення суми попередньої оплати відповідачем не порушувалося. В частині стягнення штрафу за порушення умов договору щодо строку поставки товару позовні вимоги є обґрунтованими, а пеня та штрафні санкції за користування чужими грошовими коштами умовами Договору не передбачені, тому не підлягають задоволенню.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 (судді Могілевкін Ю.А., Пушай В.І., Істоміна О.А.) за апеляційною скаргою державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2015 частково скасоване в частині відмови від стягнення основного боргу попередньої оплати та стягнуто з ПрАТ "Енергооблік" на користь ДП "Криворізька теплоцентраль" 1248100,01грн. попередньої оплати на підставі ч.2 ст.693 ЦК України, яка передбачає право покупця вимагати від продавця, який одержав попередню оплату та не передав товар у встановлений строк, вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 19.01.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "Енергооблік" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить частково скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження по справі в частині стягнення 1248100,01 грн. попередньої оплати. В частині стягнення 99848,00 грн. штрафу за прострочення поставки судові рішення касатором не оскаржуються.

Касаційна скарга вмотивована тим, що на стадії апеляційного провадження боржник ПрАТ "Енергооблік", а саме 18.05.2015 виконав свої зобов'язання по договору та поставив товар повністю, а позивач ДП "Криворізька теплоцентраль" прийняв виконання, що не було враховано судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови.

У відзиві на касаційну скаргу ДП "Криворізька теплоцентраль" підтверджує поставку 18.05.2015 відповідачем та приймання позивачем-покупцем всього товару, повідомляє, що у відповідача не залишилось невиконаних зобов'язань по договору, не заперечує проти доводів касаційної скарги в частині припинення провадження у справі щодо стягнення суми попередньої оплати 1248100,01грн.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 18.03.2014 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (покупець) та Приватним акціонерним товариством "Енергооблік" (постачальник) укладений договір поставки №44, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця обладнання у відповідності до специфікації (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його.

Відповідно до договору покупець зобов'язався від дати підписання договору на протязі 30 банківських днів здійснити 100% попередню оплату вартості товару, перерахувати 2226600,01грн.

Пунктом 1.4. договору передбачено зобов'язання постачальника здійснити поставку товару протягом 75 днів з моменту отримання попередньої оплати.

Згідно з п.7.1 договору, у разі якщо у сторін на момент закінчення дії договору залишаються невиконаними договірні зобов'язання і не задоволенні законні вимоги, дія договору продовжується у відношенні таких зобов'язань до задоволення законних вимог.

На виконання умов договору покупець ДП "Криворізька теплоцентраль" перерахувало продавцю ПрАТ "Енергооблік" грошові кошти на загальну суму 2226600,01грн. у встановлений договором термін.

Згідно з умовами договору постачальник зобов'язався здійснити поставку товару у термін до 16.06.2014, проте постачальник-відповідач частково здійснив поставку товару на суму 978500,00грн., що підтверджується видатковими накладними №149 від 08.06.2014 та №175 від 04.08.2014, тобто частково після настання строку поставки, передбаченого договором.

Таким чином вартість недопоставленого товару складала 1248100,01грн.

Згідно з п.6.3.1 Договору в разі порушення постачальником строку поставки товару, визначеного в п.1.4 договору, постачальник сплачує покупцю від вартості непоставленого або не своєчасно поставленого товару штраф в розмірі 8 % від вартості не поставленого товару.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення попередньої плати у розмірі 1248100,01грн., 99848,00грн. 8 % штрафу, 149772,00грн. пені та штрафних санкції за користування чужими коштами у сумі 96428,55грн.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не заявлені вимоги про повернення отриманої передоплати, договір поставки є діючим, відповідно, право позивача на повернення суми попередньої оплати відповідачем не порушувалося, матеріали справи свідчать про те, що обираючи з передбачених ч.2 ст.693 ЦК України вимог, а саме передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, позивач заявляв вимоги передання оплаченого товару.

В частині стягнення 99848,00грн. штрафу за порушення умов договору щодо строку поставки товару позовні вимоги є обґрунтованими, а пеня та штрафні санкції за користування чужими грошовими коштами умовами Договору не передбачені, тому не підлягають задоволенню.

З таким висновком частково не погодився суд апеляційної інстанції, який у відповідності із ст.101 ГПК України повторно розглядав справу за наявними у справі і додатково поданими доказами.