ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2015 року Справа № 922/238/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. у справі господарського суду№922/238/15 Харківської області за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1доХарківської міської радипро за участю представників сторін: позивача - відповідача -розірвання договору оренди землі від 16.07.2004р. не з'явився не з'явився
В С Т А Н О В И В:
У січні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про розірвання договору оренди землі від 16.07.2004р. укладеного між Харківської міською радою та ФОП ОСОБА_1
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2015р. (суддя Буракова А.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2015р. (судді Могилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Барбашова С.В.) позовні вимоги задоволено, розірвано договір оренди землі, укладений 16.07.2004р. між Харківською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований 16.07.2004р. за №7570/04 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах", посилаючись на законність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, з тих підстав, що законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 16.07.2004р. між Харківською міською радою (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендарем) був укладений договір оренди землі (далі - договір), зареєстрований 16.07.2004р. за №7570/04 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах".
Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець на підставі рішення XXI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 28.04.2004р. №66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться в АДРЕСА_1
Пунктами 2-3 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5992 га, у тому числі: під забудовою 0,1596 га, інших угідь 0,4396 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать орендареві на праві приватної власності - нежитлові будівлі літ."Б-1", літ."В-1", літ."Г-1", а також інші об'єкти інфраструктури.
Згідно із п.8 договору, договір укладено строком: на період будівництва - до 01.04.2006 р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації - до 01.04.2029 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктами 15-16 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва складських приміщень, гаражів, автомийки та кафе та її подальшої експлуатації. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.
Пунктами 9-12 договору визначено порядок, строки та розмір сплати орендних платежів.
Згідно із п.38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 40 договору передбачено, що перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладання договору оренди з новим власником будинків та споруд.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2013р. за товариством з обмеженою відповідальністю "САВА-21" зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на орендованій позивачем земельній ділянці, про що свідчить копія свідоцтва про право власності та копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2013р.
05.12.2014р. позивач звернувся до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради із заявою про розірвання договору оренди.
Проте, відповіді на зазначену заяву позивач від відповідача не отримав.
Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Сервіси для юристів