Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 23.09.2015 року у справі №910/28941/14

Постанова ВГСУ від 23.09.2015 року у справі №910/28941/14

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 142

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 910/28941/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б.,за участю представників:позивача відповідачаДорошенко А.О. (дов. від 09.07.2015 р.) Дунаєвський Р.А. (наказ №009-004/14-к від 18.03.2014, голова правління т-ва) Барибіна К.Б. (дов. від 05.01.2015 р. №001/15)третьої особине з'явилась (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.06.2015у справі № 910/28941/14 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Доріус"до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДержавна організація "Державне управління справами" простягнення 1 041 200,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Доріус" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" про стягнення 1 041 200,00 грн., посилаючись на приписи ст. ст. 989, 991 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 3, 9, 16, 21 Закону України "Про страхування".

В своїй позовній заяві позивач вказує на те, що дії Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Здорово" щодо відмови у виплаті страхового відшкодування у відповідності до п.п. 15.1.5 п. 15.1 розділу 15 договору, п.п. 14.2.7 п. 14.2 розділу 14 договору та п.п. 19.1.5 п. 19.1 розділу 19 договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту є неправомірними.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Доріус" зазначає про те, що несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку, не позбавляє можливості для встановлення подій, обставин, характеру і розміру збитків, а також можливості встановити чи є ця подія страховим випадком .

У відзиві на позовну заяву Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Здорово" просило у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, вказуючи на те, що відмова у виплаті страхового відшкодування є цілком правомірною, відповідає нормам чинного законодавства, зокрема ст. 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про страхування", п. 5 ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України, умовам укладеного між сторонами договору, п.п. 15.1.5 п. 15.1 розділу 15 договору, п.п. 14.2.7 п. 14.2 розділу 14 договору та п.п. 19.1.5 п. 19.1 розділу 19 договору.

Державна організація "Державне управління справами" надала свої пояснення по суті справи в яких зазначалось про всі обставини, які їй були відомі на той час та долучила в їх підтвердження наявні документи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Доріус" до місцевого господарського суду додатково надано пояснення в яких зазначалось про те, що позивач усвідомлює формальний пропуск ним строку на повідомлення та строку звернення до страхової компанії, однак наголошує, що правове значення має повідомлення страховика у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини випадку та дійти висновку про визнання його страховим випадком.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2015 р. у даній справі (колегія суддів у складі головуючого судді Домнічевої І.О., суддів Трофименко Т.Ю., Літвінової М.Є.), у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки позивачем були порушені строки передбачені договором для повідомлення про настання страхового випадку.

Також зауважив про те, що договором передбачено, що при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник або водій застрахованого ТЗ зобов'язаний надати оригінал письмової заяви-повідомлення за формою встановленою страховиком, із визначенням всіх обставин подій, не пізніше 3 робочих днів із дня настання події, що може бути визначена страховим випадком.

В своєму рішенні суд першої інстанції керувався умовами договору укладеного між сторонами, приписами ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 8, п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування", а також ст. 979, 991 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Доріус" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій зазначило про порушення судом п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування" та п. 5 ч. 1 ст. 989, п. 5 ч. 1 ст. 991 Цивільного кодексу України.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріус", Київський апеляційний господарський суд постановою від 30.06.2015 р. у даній справі (колегія суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Баранця О.М., Чорної Л.В.), рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015 р. скасував, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріус" задовольнив. Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Доріус" 1 041 200,00 грн.

Свою постанову суд апеляційної інстанцій обґрунтував тим, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником, перешкоджає страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

Також зауважив, що несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхової події може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише в тому випадку, коли неможливо буде встановити обставини, які свідчать про настання страхового випадку.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи містяться всі докази, які підтверджують обставини настання страхового випадку.

Постанову суд апеляційної інстанції обґрунтовує приписами ч. 2 ст. 8, ст. 26 Закону України "Про страхування", ст.ст. 979, 991, п. 5 ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України, а також умовами укладеного між сторонами договору страхування.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Здорово" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 р. скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2015 р. залишити в силі, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків апеляційного господарського суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В своїй касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Здорово" посилається на ст. 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про страхування", п. 5 ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України, умови укладеного договору страхування.

Додатково скаржником до касаційної скарги були додані копія витягу з кримінального провадження №12015100100007977, копія полісу з єдиної централізованої бази даних (ЦБД) МТСБУ від 15.07.2015 р., згідно якого страхувальником автомобіля Mersedes Benz GL 500 4MATIC, д.р.н. НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1 є ОСОБА_7, копія витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 03.07.2015 р. №47345390.

Також, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Здорово" зверталось до Вищого господарського суду з клопотаннями, в яких просило зупинити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 р. до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Дані клопотання колегією суддів касаційної інстанції задоволені не були.

В свою чергу, колегія суддів зауважує, що господарський процесуальний кодекс України не зобов'язує суд касаційної інстанції задовольняти заяву про зупинення виконання оскаржуваного рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2015 р. касаційну скаргу у справі №910/28941/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст