Постанова ВГСУ від 23.09.2015 року у справі №910/21449/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року Справа № 910/21449/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.06.2015у справі№ 910/21449/14 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція"доКорпорації "ТСМ Групп"провизнання недійсним пункту договорув судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачане з'явився- - відповідачаЗадорожна Д.Ю.

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Корпорації "ТСМ Груп", в якій просило суд визнати недійсним пункт 5.1. договору підряду № 03-01/11/г від 03.01.2011. Позов мотивований невідповідністю умови договору щодо строку гарантії якості робіт вимогам чинного законодавства України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 (суддя Пригунова А.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 (у складі головуючого Власова Ю.Л., суддів: Станіка С.Р., Корсакової Г.В.) в позові відмовлено повністю. Судові рішення мотивовані недоведеністю та необґрунтованістю позову.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу Корпорація "ТСМ Групп" не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що 03.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", як замовником (позивачем у справі), та Корпорацією "ТСМ Груп", як підрядником (відповідачем у справі), укладено договір підряду № 03-01/11/г, за умовами якого підрядник зобов'язався своїми силами і засобами, або за допомогою третіх осіб, на замовлення замовника виконати будівельно-монтажні роботи системи протипожежної безпеки (а саме: система пожежної сигналізації та системи раннього димовиявлення (атріум); система оповіщення про пожежу та упраління евакуацією; система спринклерного пожежогасіння та шафи з пожежними кранами; насосна станція пожежогасіння; система автоматичного порошкового пожежогасіння; системи проти димного захисту (димовидалення та підпори повітря); система автоматики та диспетчеризації протипожежних систем (димовидалення, димозатримуючі клапани) на будівництві торгівельно-офісного центру з адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Трінклера/пр. Правди до 01.12.2011, перелік яких узгоджується в проектно-кошторисній документації, що є невід'ємною частиною договору.

У липні 2013 року позивач звернувся до відповідача з листом № 301 від 01.07.2013 про необхідність направлення уповноваженого представника відповідача за адресою м. Харків, пр. Правди, 2, готель "Харків Палац" для складання акту про недоліки виконаних відповідачем робіт на вказаному об'єкті.

Листом № 170/1 від 12.07.2013 відповідач повідомив позивача про те, що зобов'язання за договором № 03-01/11/г від 03.01.2011 ним виконані у повному обсязі, про що у грудні 2011 року сторонами підписані акти приймання-передачі виконаних робіт. Відповідач також повідомив, що гарантійний термін у 12 місяців, встановлений пунктом 5.1. договору № 03-01/11/г від 03.01.2011, закінчився у грудні 2012 року.

Пунктом 5.1. цього договору передбачено, що підрядник гарантує якість виконаних робіт протягом 12 місяців з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" про визнання частково недійсним договору заявлений з тієї підстави, що договір в частині встановлення гарантії якості виконаних підрядних робіт у строк 12 місяців суперечить приписам статті 884 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що гарантійний строк об'єкта будівництва становить не менше 10 років від дня прийняття об'єкта замовником будівництва. На думку позивача, умова договору яка суперечить імперативній нормі закону, підлягає визнанню недійсною відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України.

Матеріально-правовою підставою позову позивач визначив статті 203, 215, 859, 883, 884 Цивільного кодексу України.

Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про відмову у позові достатньо обґрунтованими, виходячи з наступного.

Частиною першою, другою статті 837 Цивільного кодексу України (далі по тексту - Кодексу) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 857 Кодексу, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно з статтею 859 Кодексу якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Статтею 860 Кодексу передбачено, що перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законодавець дає визначення договору будівельного підряду у частині першій статті 875 Кодексу, відповідно до якої підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Тобто, за змістом наведеної норми предметом будівельного підряду є одержаний в процесі виконання договору будівельного підряду результат робіт у вигляді завершеного будівництвом об'єкту або закінчених будівельних робіт, які виконані підрядником відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника та прийняті і оплачені останнім.

За змістом положень статті 317 Господарського кодексу України, будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що у даному випадку предметом будівельного підряду є завершене будівництво торгівельно-офісного центру з адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Трінклера/пр. Правди, в той час як будівельно-монтажні роботи, що є предметом договору № 03-01/11/г від 03.01.2011, входять до комплексу робіт, пов'язаних із будівництвом вказаного об'єкта, фактично виконувались в межах такого будівництва та не є будівельним підрядом у розмінні приписів статті 875 Цивільного кодексу України та статті 317 Господарського кодексу України.