ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2015 року Справа № 907/551/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М.- головуючого Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській областіна постановувід 03.06.2015 Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 907/551/14 господарського суду Закарпатської областіза заявоюУжгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Державного підприємства "Червона зірка" провизнання банкрутом
в судовому засіданні взяли участь представники:
Міністерства аграрної політики та продовольства України - Круглов В.П., довір.,
Фонду державного майна України - Демиденко О.А, довір.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 10.06.2014 у справі № 907/551/14 прийнято до розгляду заяву Ужгородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (далі - Інспекція) про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Червона Зірка" (далі - ДП "Червона Зірка", Боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції після набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін) (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Червона Зірка", визнані безспірні вимоги Інспекції до Боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном, а розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Нестіну О.В. тощо.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 29.09.2014 припинено повноваження арбітражного керуючого Нестіної О.В., як ліквідатора Боржника, та призначено ліквідатором ДП "Червона Зірка" арбітражного керуючого Дідича М.А.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 24.03.2015 (суддя - Ремецькі О.Ф.) припинено процедуру розпорядження майном, припинено повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Дідича М.А., ДП "Червона Зірка" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дідича М.А.
Не погодившись із вказаною постановою суду, Міністерство аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики України) звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 24.03.2015 та прийняти нове рішення, яким справу направити на новий розгляд на стадію розпорядження майном боржника.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2015 (головуючий суддя - Желік М.Б., судді: Костів Т.С., Юрченко Я.О.) апеляційну скаргу задоволено, постанову господарського суду Закарпатської області від 24.03.2015 скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду Закарпатської області на стадію розпорядження майном боржника.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 скасувати, а постанову господарського суду Закарпатської області від 24.03.2015 залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників Фонду державного майна України та Мінагрополітики України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, ухвалюючи рішення про визнання ДП "Червона Зірка" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, місцевий суд виходив з того, що доказами, які містяться в матеріалах справи підтверджується неспроможність Боржника виконати свої зобов'язання перед кредиторами у встановлений Законом про банкрутство строк. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що повідомлень про виконання Боржником грошових зобов'язань не поступало, заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища ДП "Червона Зірка", а також письмових вимог від комітету кредиторів щодо санації Боржника не надходило. Також судом було вказано про те, що протокол засідання зборів кредиторів ДП "Червона Зірка" від 22.12.2014 відповідає приписам ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та направляючи справу на розгляд до місцевого господарського суду на стадію розпорядження майном Боржника, суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. При цьому, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що розпорядником майна не вжито усіх заходів щодо встановлення наявності основних засобів чи грошових коштів, необхідних для погашення вимог кредиторів, та з урахуванням встановлених даних не встановив факт недостатності вартості майна Боржника для задоволення вимог кредиторів, що є першочерговим при вирішенні даної справи по суті. Разом з цим, апеляційний суд також зауважив, що в матеріалах справи не міститься звіт розпорядника майна - арбітражного керуючого Дідича М.А. та не вбачається здійснення ним аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника, проведення інвентаризації тощо. Окрім того, суд апеляційної інстанції вказав, що здійснивши аналіз фінансово-господарської діяльності ДП "Червона Зірка" як сільськогосподарського підприємства, зокрема, щодо суми виручки від реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) ним сільськогосподарської продукції, слід встановити наявність чи відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство з врахуванням особливостей, передбачених ст. 86 Закону про банкрутство.
Заперечуючи такі висновки суду апеляційної інстанції, Інспекція зазначила, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд не звернув увагу на той факт, що Боржник з 2012 року не веде господарської діяльності, працівники відсутні. За твердженням заявника касаційної скарги, провести аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника не вбачається можливим, оскільки на підприємстві відсутні фінансово-бухгалтерські документи.
На думку Інспекції, продаж частини майна ДП "Червона Зірка" в процедурі розпорядження майном вплине на податкові обов'язки Боржника, а розрахунки з кредиторами призведуть до нарощування боргів, застосування штрафних санкцій та пені.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених апеляційним судом обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства.
Так, ч. 2 ст. 27 Закону про банкрутство визначає обов'язок зборів кредиторів до закінчення процедури розпорядження майном боржника прийняти рішення про подання до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до вимог ч. 3 т. 27 Закону про банкрутство у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі.
Як вбачається зі змісту постанови суду першої інстанції про визнання Боржника банкрутом, висновок суду про неспроможність Боржника відновити свою платоспроможність не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, ґрунтувався на відповідному рішенні зборів кредиторів ДП "Червона Зірка" від 22.12.2014 та відсутності заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища Боржника, а також письмових вимог від комітету кредиторів боржника щодо санації державного підприємства.
Проте, при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в суді повинен бути доведений факт неоплатності боржника, як того вимагає ст. 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень ч. 4 якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Отже, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів.
Сервіси для юристів