ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2016 року Справа № 910/5902/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Ємельянов А.С. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент", м. Запоріжжя,
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016
зі справи № 910/5902/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (далі - Позивач)
до Державної казначейської служби України, м. Київ (далі - Відповідач),
про стягнення 999, 91 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2016 позовну заяву повернуто Позивачу на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Позивач оскаржив дану ухвалу в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 (колегія суддів у складі: Чорна Л.В. - головуючий, Кропивна Л.В. і Смірнова Л.Г.) апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційної інстанції, а "справу передати на новий розгляд по суті". Скаргу з посиланням на приписи пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон), статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано винесенням оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з урахуванням такого.
Суд апеляційної інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали виходив з таких обставин та висновків.
Позивачем до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Підставою клопотання є те, що відповідно до частини другої статті 3 Закону не є об'єктом справляння судового збору категорія справ про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадовою або службовою особою, а також за подання апеляційної та касаційної скарги, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами і заяв про перегляд судових рішень господарських судів Верховним судом України.
У статті 5 Закону (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) зазначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Оскільки відповідний перелік є вичерпним та Позивач до нього не входить, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу без розгляду у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Причиною подання касаційної скарги стала незгода Позивача з поверненням йому поданої апеляційної скарги на підставі пункту 3 частини першої статті 97 ГПК України.
Згідно з цією нормою апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З висновком, покладеним в основу оскаржуваної ухвали, погодитися не можна.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Як зазначено в підпункті 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" заявники, позивачі та інші категорії осіб, які згідно із статтями 3 і 5 Закону звільняються від сплати судового збору, підлягають такому звільненню також і в разі подання ними апеляційних та касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами і заяв про перегляд судових рішень господарських судів Верховним Судом України.
У даній справі заявлено вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної особі протиправними рішеннями та діями органу державної влади, що свідчить про те, що судовий збір у цьому випадку не справляється.
За таких обставин висновок апеляційного господарського суду про повернення без розгляду апеляційної скарги з посиланням на пункт 3 частини першої статті 97 ГПК України є необґрунтованим.
Сервіси для юристів